Центр ментального здоровʼя Обласна дитяча лікарня Івано-Франківськ

  • Home
  • Ukraine
  • Ivano-Frankivsk
  • Центр ментального здоровʼя Обласна дитяча лікарня Івано-Франківськ

Центр ментального здоровʼя Обласна дитяча лікарня Івано-Франківськ ✨Простір довіри, підтримки й турботи! ⚜️Ми піклуємось про емоційний стан ваших діток!✨

💙💛 Психологічна підтримка для дітей наших Героїв: індивідуальні та групові заняття поза чергоюТурбота про ментальне здор...
10/06/2026

💙💛 Психологічна підтримка для дітей наших Героїв: індивідуальні та групові заняття поза чергою

Турбота про ментальне здоров’я дітей, які щодня переживають виклики війни разом із дорослими — наш головний пріоритет.

✨Центр ментального здоров’я запрошує на безкоштовні психологічні консультації та групові заняття дітей:

Військовослужбовців та ветеранів;

Родин загиблих Захисників і Захисниць;

Родин зниклих безвісти.

❗️Важливо: Для цієї категорії дітей усі послуги надаються поза чергою. Ми готові стати надійною опорою та допомогти подолати стрес, тривожність і повернути відчуття безпеки.

📞 Як записатися?

Щоб узгодити зручний формат (індивідуальний чи груповий) та час зустрічі, будь ласка, звертайтеся безпосередньо до керівника Центру:

Контактна особа: Лариса Підвербецька

Телефон: 📱 067 344 30 15

Час для дзвінків: з 8:30 до 9:30 (щоденно, крім суботи та неділі)

Будь ласка, поділіться цим дописом, щоб ті, хто потребує допомоги, дізналися про цю можливість! Разом переможемо! Слава Україні! 🇺🇦

🧠 ЩО ТАКЕ СЕНСОРНА ІНТЕГРАЦІЯ І ЧОМУ ВОНА ВПЛИВАЄ НА ПОВЕДІНКУ ДИТИНИ?Батьки часто помічають:💬 «Він не любить, коли його...
07/06/2026

🧠 ЩО ТАКЕ СЕНСОРНА ІНТЕГРАЦІЯ І ЧОМУ ВОНА ВПЛИВАЄ НА ПОВЕДІНКУ ДИТИНИ?

Батьки часто помічають:
💬 «Він не любить, коли його торкаються»
💬 «Вона постійно закриває вуха»
💬 «Йому заважають ярлики на одязі»
💬 «Вона весь час крутиться, стрибає та бігає»

Іноді здається, що дитина просто вередує або привертає увагу. Але часто причина зовсім не у поведінці, а в тому, як її мозок сприймає навколишній світ.

🌈 ЩО ТАКЕ СЕНСОРНА ІНТЕГРАЦІЯ?
Сенсорна інтеграція — це процес, під час якого мозок отримує інформацію від органів чуття, обробляє її та допомагає нам правильно реагувати на те, що відбувається навколо.

Щосекунди мозок аналізує:
👀 що ми бачимо;
👂 що чуємо;
🤲 що відчуваємо через дотики;
👃 які запахи нас оточують;
👅 які смаки відчуваємо;
🏃 як рухається наше тіло;
⚖️ де ми знаходимося у просторі.

Саме завдяки цьому ми можемо комфортно взаємодіяти зі світом.

✨ ТРИ ВАЖЛИВІ СЕНСОРНІ СИСТЕМИ
⚖️ Вестибулярна система
Допомагає тримати рівновагу та відчувати рух.
🤲 Тактильна система
Відповідає за сприйняття дотиків, температури та текстур.
💪 Пропріоцептивна система
Допомагає відчувати власне тіло та контролювати силу рухів.
Саме особливості роботи цих систем часто впливають на поведінку дітей.

🚩 ЯК МОЖУТЬ ПРОЯВЛЯТИСЯ СЕНСОРНІ ТРУДНОЩІ?
🔹 Підвищена чутливість
Дитина може:
• не переносити гучні звуки;
• закривати вуха;
• боятися фену або пилососа;
• нервувати у натовпі;
• відмовлятися від певного одягу;
• уникати піску, фарб чи пластиліну;
• не любити обійми.

Такі діти швидше перевтомлюються та можуть гостро реагувати на звичайні подразники.

🔹 Знижена чутливість
Дитина може:
• постійно рухатися;
• стрибати та крутитися;
• врізатися у предмети;
• сильно штовхати інших;
• гризти олівці чи одяг;
• шукати сильні відчуття та ризиковані активності.

Це не неслухняність. Так нервова система намагається отримати необхідну стимуляцію.

🔹 Сенсорне перевантаження
Після садочка, гуртків, свят або шумних місць дитина може стати:
😢 плаксивою;
😡 дратівливою;
😴 виснаженою;
🙉 ніби «не чути» дорослих.

Її нервова система просто втомилася від надлишку інформації.

🧩 ЯК СЕНСОРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВАЮТЬ НА ПОВЕДІНКУ?
Іноді за такими проявами можуть стояти саме сенсорні труднощі:
• гіперактивність;
• імпульсивність;
• тривожність;
• агресивні реакції;
• проблеми зі сном;
• труднощі з адаптацією;
• протест під час одягання;
• складнощі з концентрацією уваги.

Тобто поведінка не завжди є питанням виховання — часто це реакція нервової системи.

🏡 ЩО МОЖУТЬ ЗРОБИТИ БАТЬКИ?

✅ Спостерігайте за тригерами.
Звертайте увагу, що саме викликає сильні реакції.
✅ Давайте більше руху.
Біг, стрибки, лазіння, велосипед та плавання допомагають нервовій системі краще регулювати себе.
✅ Використовуйте сенсорні ігри.
Пісок, вода, крупи, пластилін, піна та фарби дають мозку корисний досвід.
✅ Робіть сенсорні паузи.
Іноді дитині потрібні тиша, книжка, обійми чи просто спокійний куточок для відпочинку.
✅ Не змушуйте через силу.
Поступовість працює набагато ефективніше, ніж примус.

👩‍⚕️ КОЛИ ВАРТО ЗВЕРНУТИСЯ ДО СПЕЦІАЛІСТА?
Якщо сенсорні труднощі:
🔸 заважають повсякденному життю;
🔸 ускладнюють адаптацію у садочку;
🔸 викликають часті зриви;
🔸 впливають на сон, харчування чи самообслуговування.

Тоді варто проконсультуватися з дитячим психологом, нейропсихологом, ерготерапевтом або фахівцем із сенсорної інтеграції.

❤️ Сенсорна інтеграція — це те, як мозок «знайомиться» зі світом.

Іноді дитині потрібне не зауваження, а розуміння її сенсорних потреб.
Коли ми бачимо причину поведінки, нам легше допомогти дитині почуватися спокійно, безпечно та впевнено.

#сенсорнаінтеграція #дитячийпсихолог #сенсорнийрозвиток #розвитокдитини

🗣️ НОРМА ЧИ ЗАТРИМКА: КОЛИ ДИТИНА ГОВОРИТЬ МАЛО?Одне з найпоширеніших запитань батьків:💬 «Моя дитина говорить менше за і...
07/06/2026

🗣️ НОРМА ЧИ ЗАТРИМКА: КОЛИ ДИТИНА ГОВОРИТЬ МАЛО?

Одне з найпоширеніших запитань батьків:
💬 «Моя дитина говорить менше за інших. Це нормально?»

Перш за все важливо пам’ятати: кожна дитина розвивається у власному темпі. Проте існують орієнтири мовленнєвого розвитку, які допомагають зрозуміти, чи все відбувається відповідно до віку.

🧠 ЧОМУ МОВЛЕННЯ ТАКЕ ВАЖЛИВЕ?
Мовлення — це не лише про слова. Воно тісно пов’язане з:
✅ мисленням;
✅ спілкуванням;
✅ емоційним розвитком;
✅ навчанням;
✅ самоконтролем та поведінкою.

Саме тому важливо вчасно помічати можливі труднощі.

📌 ОРІЄНТОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ

👶 До 1 року
• реагує на своє ім’я;
• встановлює зоровий контакт;
• лепече;
• активно використовує жести.
👧 1–2 роки
• з’являються перші слова;
• виконує прості прохання;
• називає знайомі предмети;
• розуміє прості інструкції.
👦 2–3 роки
• поєднує 2–3 слова;
• використовує прості фрази;
• швидко поповнює словниковий запас;
• активніше спілкується з дорослими.
🧒 3–4 роки
• говорить реченнями;
• може коротко розповісти про події;
• ставить багато запитань;
• розуміє складніші інструкції.

🚩 КОЛИ ВАРТО ЗВЕРНУТИСЯ ДО СПЕЦІАЛІСТА?
Не відкладайте консультацію, якщо:
🔸 до 12 місяців немає лепету;
🔸 до 18 місяців майже відсутні слова;
🔸 у 2 роки дитина використовує дуже мало слів або не складає простих фраз;
🔸 у 3 роки мовлення важко зрозуміти навіть близьким;
🔸 дитина не реагує на звернене мовлення;
🔸 не використовує жест вказування;
🔸 спостерігається втрата вже набутих навичок.

🌱 ЩО НЕ ЗАВЖДИ ОЗНАЧАЄ ЗАТРИМКУ?
Іноді дитина говорить небагато, але при цьому:
✔️ добре розуміє звернену мову;
✔️ виконує інструкції;
✔️ активно користується жестами;
✔️ охоче взаємодіє з людьми;
✔️ поступово додає нові слова.
У таких випадках це може бути особливістю індивідуального темпу розвитку. Проте консультація спеціаліста допоможе розвіяти сумніви та отримати рекомендації.

💡 ЯК ДОПОМОГТИ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ?
🗨️ Більше розмовляйте з дитиною.
Коментуйте повсякденні події, прогулянки, ігри, покупки та домашні справи.
📚 Читайте книжки щодня.
Навіть якщо дитина ще не говорить.
🎵 Співайте пісеньки та вивчайте віршики.
Ритм і повторення добре стимулюють мовленнєвий розвиток.
🧸 Грайте разом.
Саме у спільній грі дитина найкраще навчається спілкуванню.
📵 Обмежуйте час перед екранами.
Живе спілкування неможливо замінити мультфільмами чи гаджетами.

❌ ЧОГО КРАЩЕ УНИКАТИ?
• не порівнюйте дитину з іншими;
• не виправляйте кожне слово;
• не змушуйте говорити через силу;
• не відкладайте звернення по допомогу, якщо вас щось турбує.

❤️ Якщо дитина говорить мало — це не завжди означає затримку розвитку.
Але мовлення є однією з найважливіших функцій мозку, тому краще вчасно проконсультуватися зі спеціалістом, ніж втратити дорогоцінний час.
Найкраще, що можуть зробити батьки, — це багато спілкуватися з дитиною, читати, гратися разом та створювати атмосферу любові, підтримки й безпеки.

⚠️ Важливо: усі вікові норми є орієнтовними. Кожна дитина має власний темп розвитку та дозрівання нервової системи.

#дитячийпсихолог #розвитокмовлення #мовленнядитини #затримкамовлення

📱✨ ЧИ ПОТРІБНІ ДОШКІЛЬНИКУ ГАДЖЕТИ? ✨📱Сьогодні важко уявити дитинство без телефонів, планшетів та мультфільмів. Часто га...
05/06/2026

📱✨ ЧИ ПОТРІБНІ ДОШКІЛЬНИКУ ГАДЖЕТИ? ✨📱

Сьогодні важко уявити дитинство без телефонів, планшетів та мультфільмів. Часто гаджет допомагає зайняти дитину в дорозі, у черзі чи вдома. Це зручно 👍

Але чи корисно це для розвитку маленької дитини? 🤔

🧠 Мозок дошкільника ще активно формується. Його головне завдання — вивчати реальний світ навколо себе.

Саме через власний досвід дитина дізнається, що:
🌳 дерево шорстке;
☀️ сонце тепле;
🌧️ дощ мокрий;
🐶 собака може гавкати;
😊 люди мають різні емоції.

Кожна прогулянка, кожна гра та кожна розмова допомагають мозку створювати нові нейронні зв'язки.

📺 А що відбувається на екрані?
Яскраві кольори 🌈
Швидка зміна кадрів ⚡
Гучні звуки 🔊
Постійні стимули 🎯

Для дитячого мозку це дуже привабливо. Але реальне життя набагато спокійніше та повільніше.

🌱 Щоб дослідити квітку, потрібно її побачити, понюхати та торкнутися.

🧩 Щоб навчитися думати — потрібно будувати, складати, експериментувати.

💬 Щоб розвивати мовлення — потрібно спілкуватися з людьми.

Саме цього не може повністю замінити жоден гаджет.

⚠️ Надмірний екранний час може призводити до:
🔹 труднощів із концентрацією уваги;
🔹 зниження інтересу до звичайних ігор;
🔹 меншої потреби у спілкуванні;
🔹 складнощів із саморегуляцією емоцій;
🔹 порушення сну;
🔹 істерик під час вимкнення телефону чи планшета.

💡 Важливо пам'ятати:
Проблема не в самому гаджеті, а в тому, коли, як і скільки часу дитина ним користується.

❤️ Що найбільше розвиває мозок дошкільника?
🏃‍♂️ Рух і фізична активність
📚 Читання книг
🎨 Малювання та творчість
🧩 Конструктори та пазли
🎭 Сюжетно-рольові ігри
🌳 Прогулянки на свіжому повітрі
👫 Спілкування з однолітками
👨‍👩‍👧‍👦 Час із батьками
🔍 Дослідження навколишнього світу

🌿 Дитині потрібні не лише мультфільми та ігри на екрані.
Їй потрібні обійми 🤗, розмови 💬, пригоди 🌈, нові відкриття 🔎 та живі емоції ❤️.

📱 Технології можуть бути частиною дитинства, але вони не повинні замінювати саме дитинство.

Адже найкращий розвиток для дошкільника — це реальний світ навколо нього. 🌍💙

#дитячийпсихолог #гаджетиідіти #екраннийчас #дошкільнята #розвитокдитини #батькиідіти #мовленнядитини #емоційнийрозвиток #здороведитинство #центрментальногоздоровя #психологіядітей

05/06/2026

🫶 Сьогоднішні виклики вимагають від тих, хто працює з дітьми, не просто емпатії, а максимальної фахової точності та доказових інструментів. І посилення знань українських спеціалістів та їхній доступ до передового світового досвіду є критично важливими для захисту ментального здоров'я майбутніх поколінь.

📍 Можливість для такого професійного зростання та прямого діалогу з провідними європейськими експертами надав тренінговий проєкт «Спеціалізовані послуги для дітей та підлітків у сфері ментального здоров’я», який створено Координаційний центр КМУ / Mental Health UA у партнерстві з UNICEF Ukraine, Міністерство охорони здоров'я України, НСЗУ Національна служба здоров'я України у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? – ініціативи першої леді Олена Зеленська.

Унікальний професійний освітній проєкт у сфері ментального здоров’я дітей та підлітків реалізується у співпраці з Європейським товариством дитячої та підліткової психіатрії (ESCAP) та доктором Йоргом Міхаелем Фегертом, німецьким дитячим і підлітковим психіатром, психотерапевтом та президентом ESCAP.

💬 «Коли ми говоримо про розвиток системи психічного здоров’я дітей та підлітків в Україні, важливо розуміти: жодні стандарти, документи чи реформи не матимуть належного ефекту без людей, які щодня працюють із дітьми та їхніми родинами. Саме тому одним із наших пріоритетів є створення можливостей для українських фахівців отримувати доступ до найкращих світових знань, практик і професійних дискусій. Цей проєкт став унікальною платформою для такого професійного розвитку. Особливо важливо, що вони мали можливість безпосередньо спілкуватися з науковцями та практиками світового рівня, ставити запитання, обговорювати складні клінічні випадки, отримувати фаховий зворотний зв’язок і порівнювати власний досвід із міжнародними підходами. У звичайних умовах така взаємодія для багатьох спеціалістів є складною або взагалі недосяжною. Ми бачимо величезний запит на якісне навчання, професійне зростання та міжнародний обмін досвідом. І це не лише про підвищення кваліфікації окремих фахівців. Це про посилення всієї системи допомоги дітям та підліткам, які сьогодні переживають надзвичайно складні випробування. Переконана, що такі ініціативи мають продовжуватися й надалі, адже кожна нова компетенція фахівця – це ще одна дитина, яка зможе вчасно отримати якісну та ефективну допомогу», – наголосила керівниця Координаційного центру Оксана Збітнєва.

🧑‍💻 Завершився другий етап проєкту. За майже два роки було проведено 25 вебінарів, які зібрали близько 200 тисяч переглядів на платформах Zoom, YouTube та Facebook. Особливо цінним є те, що теми зустрічей формувалися навколо реальних викликів, з якими сьогодні стикаються українські спеціалісти. Це і наслідки травматичних подій, і посттравматичний стресовий розлад, і розлади розвитку, і питання психофармакології, і впровадження сучасних моделей допомоги.

Географія програми охопила 24 області України та місто Київ – фахівці з 2 402 населених пунктів навчалися, щоб допомагати дітям впоратися з найважчими випробуваннями. А підтвердженням міжнародного рівня стали 2 623 сертифікати, видані Медичною палатою (Ärztekammer) землі Баден-Вюртемберг, Німеччина.

🫂 Ініціатива об’єднала тих, хто працює з дітьми щодня. Майже половина слухачів – медики, близько третини – освітяни, соціальні працівники, представники громадського сектору, військові. Серед учасників також були батьки та родичі дітей із психічними та нейророзвитковими розладами, для яких вебінари стали доступним джерелом сучасних знань і підтримки.

За кожною назвою – реальні інструменти допомоги. Ось перелік вебінарів другого етапу 👇

▪️ «Психофармакологія розладу дефіциту уваги з гіперактивністю у дітей та підлітків»
▪️ «Розлади сну»
▪️ «Тикозні розлади: сучасні дані про етіологію та лікування»
▪️ «Посттравматичний стресовий розлад»
▪️ «Афективні розлади»
▪️ «Дослідницька програма 14 – 7: 10 років клінічних досліджень і практичного досвіду з ПТСР у дітей після масових травматичних подій»
▪️ «Психоаналітичний підхід у роботі з травмою»
▪️ «Фармакотерапія розладів аутистичного спектра у дітей, підлітків і дорослих»
▪️ «Доказові травмафокусовані втручання для дітей та підлітків»
▪️ «Впровадження стандартів якості для психічного здоров’я дітей та молоді в країнах європейського регіону ВООЗ»
▪️ «Модель поетапної допомоги»
▪️ «Ранній психоз: сучасний погляд на клінічні прояви та лікування»

Записи всіх вебінарів розміщені на платформі Ти як? 📲 https://howareu.com/materials/vebinary-dlia-dytiachykh-fakhivtsiv-u-sferi-psykhichnoho-zdorovia, на YouTube-каналі «Ти як?» 📲 https://www.youtube.com/watch?v=x7ktUjhEB4k&list=PLC_UdmXsjq2chdTyU0vXUlgRk_ZOrhAr7 та на каналі Doctor Bulavinova 📲 https://www.youtube.com/playlist?list=PLRFxABzJYfq-pYLYoglpT7LYXCP61d2e0.

🤝 Щиро вдячні нашим партнерам, міжнародним експертам, ESCAP і його президенту, професору Йоргу Фегерту за готовність ділитися знаннями, підтримувати українську професійну спільноту та інвестувати свій досвід у майбутнє українських дітей.

❣️ Запрошуємо учасників поділитися відгуками щодо вебінарів, проведених у межах серії 2025–2026 років, а також пропозиціями стосовно майбутніх тем. Зворотний зв’язок допоможе оцінити корисність і якість навчання та спланувати наступні зустрічі відповідно до потреб і пріоритетів фахівців в Україні. Залишити свою думку можна за посиланням: https://forms.gle/5tVW9VyFQP5pHyAN7

ℹ️ Супровід розробки та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? – ініціативи першої леді Олена Зеленська – здійснює Координаційний центр КМУ / Mental Health UA за експертної підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я World Health Organization (WHO).

#тияк

🧩 Стіми — це не «дивна поведінка». Це спосіб саморегуляції.Коли дитина з аутизмом махає руками, розгойдується, крутить п...
05/06/2026

🧩 Стіми — це не «дивна поведінка». Це спосіб саморегуляції.

Коли дитина з аутизмом махає руками, розгойдується, крутить предмети, підстрибує, видає певні звуки чи повторює слова — дорослим це може здаватися незвичним!

Проте такі дії мають важливу функцію для нервової системи дитини.
Такі повторювані рухи або дії називаються стимами (самостимуляцією). Для багатьох людей з аутизмом вони є природним способом впоратися з навколишнім світом!

Стіми можуть допомагати:
🔹 зменшити тривогу та напруження;
🔹 впоратися із сенсорним перевантаженням;
🔹 висловити радість, захоплення чи хвилювання;
🔹 покращити концентрацію;
🔹 повернути відчуття безпеки та контролю.

Те, що зовні може виглядати як безцільний рух, для дитини часто є важливим механізмом підтримки емоційної рівноваги.
Уявіть, що вам забороняють усміхатися, коли ви щасливі, або ходити кімнатою під час хвилювання. Саме так можуть почуватися деякі аутичні люди, коли їх постійно змушують пригнічувати свої стіми.

Звичайно, якщо певна поведінка становить небезпеку для самої дитини чи оточення, важливо шукати безпечні альтернативи. Але самі по собі стіми — це не прояв поганого виховання і не те, що потрібно «викорінювати».

Іноді найкраще, що ми можемо зробити, — не зупиняти дитину, а спробувати зрозуміти її потреби.

За кожним стімом стоїть дитина, яка намагається адаптуватися до світу, що часто може бути для неї занадто гучним, яскравим або складним.

❤️ Не поспішайте засуджувати — спостерігайте.
❤️ Не поспішайте виправляти — намагайтеся зрозуміти.
❤️ Підтримуйте дитину у пошуку безпечних способів почуватися спокійно та впевнено.

#Аутизм #РАС #МентальнеЗдоровя

🧸 Часті істерики у дитини: коли це норма, а коли варто звернутися по допомогу?Багато батьків хоча б раз опинялися в ситу...
05/06/2026

🧸 Часті істерики у дитини: коли це норма, а коли варто звернутися по допомогу?

Багато батьків хоча б раз опинялися в ситуації, коли дитина голосно плаче, кричить, падає на підлогу або ніби зовсім не чує дорослих.

У такі моменти виникає закономірне запитання: чи це звичайний етап розвитку, чи вже привід для занепокоєння?
Насправді у дошкільному віці істерики часто є частиною нормального розвитку нервової системи.

🔹 Чому виникають істерики?
Мозок маленької дитини ще тільки вчиться керувати емоціями. Центри, які відповідають за сильні почуття, працюють дуже активно, а механізми самоконтролю ще дозрівають.
Тому коли дитина злиться, засмучується, хвилюється або втомлюється, емоції можуть буквально брати гору над її поведінкою.

🔹 Коли істерики є віковою нормою?
Найчастіше вони трапляються у дітей від 2 до 5 років.

Причинами можуть бути:
• перевтома;
• недосипання;
• голод;
• надлишок вражень;
• заборона бажаного;
• труднощі з висловленням своїх почуттів словами.
Після того як дитина заспокоюється, вона повертається до звичної поведінки та діяльності.

🔹 Як реагувати батькам?
✔️ Зберігайте спокій. Дитина дуже чутливо реагує на емоційний стан дорослого.
✔️ Допомагайте називати почуття:
— «Ти зараз дуже розсердився».
— «Тобі прикро, що не вдалося».
Так дитина поступово вчиться розуміти та висловлювати свої емоції.
✔️ Будьте поруч. Під час істерики дитині найбільше потрібні підтримка та відчуття безпеки.
✔️ Обговорюйте ситуацію після того, як емоції вщухнуть. У момент сильного переживання дитині важко сприймати пояснення та повчання.

🔹 Коли варто звернутися до спеціаліста?
Консультація психолога, невролога або дитячого психіатра може бути корисною, якщо:
• істерики дуже часті та тривалі;
• виникають багато разів протягом дня;
• дитина завдає шкоди собі або оточуючим;
• після 5–6 років поведінка не змінюється;
• є труднощі з мовленням, розвитком або спілкуванням;
• дитина не може заспокоїтися навіть за підтримки дорослого;
• істерики раптово стали значно інтенсивнішими.

🔹 На що ще звернути увагу?
Іноді за частими істериками можуть стояти:
• підвищена тривожність;
• сенсорне перевантаження;
• особливості розвитку нервової системи;
• мовленнєві труднощі;
• хронічна втома;
• складнощі адаптації в колективі.
Тому важливо оцінювати не лише поведінку, а й загальний стан та розвиток дитини.

💙 Пам’ятайте: істерики не завжди свідчать про погане виховання. Часто це сигнал про те, що дитина ще тільки вчиться справлятися зі своїми емоціями. Завдання дорослих — допомогти їй пройти цей шлях із підтримкою, розумінням і терпінням.

📌 Важливо: усі вікові норми є орієнтовними. Кожна дитина розвивається у власному темпі, і це також є нормою.

02/06/2026

📢 Запрошуємо до команди!

🩺 Центр ментального здоров'я шукає на роботу медичних сестер!

✨ Ми пропонуємо:
✔ офіційне працевлаштування;
✔ дружній колектив;
✔ комфортні умови праці;
✔ можливість професійного розвитку.

📍 Центр ментального здоров'я�Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня

📞 Деталі за телефоном: 067 344 30 15
Чекаємо саме на вас! 💚

Address

Вулиця Коновальця, 132
Ivano-Frankivsk

Opening Hours

Monday 08:00 - 15:00
Tuesday 08:00 - 15:00
Wednesday 08:00 - 15:00
Thursday 08:00 - 15:00
Friday 08:00 - 15:00

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Центр ментального здоровʼя Обласна дитяча лікарня Івано-Франківськ posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Share