Асоціація клінічних логопедів України

29/05/2026

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА ДРАГОМАНОВА
Факультет спеціальної освіти та соціальної політики
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ МИКОЛИ ЯРМАЧЕНКА
Відділ освіти дітей з порушеннями сенсорного розвитку
ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «УКРАЇНСЬКА ПОСМІШКА»

04 червня 2026 року на базі Українського державного університету
імені Михайла Драгоманова (м. Київ) проводиться
Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю
«СУРДО-ЛОГОПЕДИЧНІ ДІАЛОГИ
В МІЖДИСЦИПЛІНАРНОМУ ВИМІРІ»
Формат конференції змішаний:
очно – м. Київ, вул. Пирогова, 9, ауд. 231;
онлайн – покликання буде надіслане в програмі конференції.

Тематичні напрями:
1. Міждисциплінарні виміри сучасної спеціальної освіти та термінознавства.
2. Інтегрований розвиток та спеціальна освіта дітей із системами імплатаційного слухопротезування.
3. Новітні технології та методики відновлення слуху та мовлення.
4. Професійні компетенції фахівців системи мовленнєвої та аудіо-вербальної реабілітації.
До участі у конференції запрошуються:
Вчителі-дефектологи, сурдопедагоги, вчителі-логопеди, логопеди, терапевти мови та мовлення, фахівці інклюзивно-ресурсних центрів, соціальні працівники, фізичні терапевти, ерготерапевти, спеціальні психологи, вчителі-реабілітологи, викладачі закладів передвищої та вищої освіти, науковці, представники державних установ та громадських організацій; батьки дітей із особливими освітніми потребами, усі зацікавлені.
Робоча мова конференції: українська, англійська.
Для участі у конференції учасники мають зареєструватись до 02 червня 2026 р., заповнивши електронну форму за покликанням:
https://docs.google.com/forms/u/0/d/e/1FAIpQLSebDAtfNrVQplBUJru480tLAMDoAPjfnlBxijpirI4P7HqcRQ/formResponse
Зареєстровані учасники конференції отримають електронний сертифікат
(8 год. / 0,3 кредити ECTS) та електронний збірник матеріалів конференції.

Програму конференції можна завантажити з 03.06.2026 за покликанням: https://docs.google.com/document/d/1rcUoJrz_6HgZNEKlR02Gc4ZftOYWbz60c355iE_tY_g/edit?tab=t.0
Електронна адреса оргкомітету: [email protected]
КОНТАКТИ ОРГКОМІТЕТУ:
Оксана КРУГЛИК — канд. пед. наук, доцентка, +380975975355
Владислав ТИЩЕНКО — канд. пед. наук, ст.наук.співр., +380677769980
З повагою, Організаційний комітет

18/05/2026

ОСВІТА У СФЕРІ РЕАБІЛІТАЦІЇ НЕ МОЖЕ БУДУВАТИСЯ НА ПРАВОВІЙ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

АКЛУ висловлює професійне занепокоєння щодо продовження набору студентів в Івано-Франківському національному медичному університеті на магістерську освітню програму «Терапія мови і мовлення».

Згідно з відкритими даними університету та ЄДЕБО, програма реалізується за спеціальністю І7 «Терапія та реабілітація», спеціалізація І7.03 «Терапія мови і мовлення», із присвоєнням професійної кваліфікації «терапевт мови і мовлення». (ІС «Вступ.ОСВІТА.UA»)

Університет публічно заявляє, що програму забезпечують міжнародні експерти зі США, Швейцарії та Бельгії. Серед викладачів вказані:

▪️ Carol Roth Abramson (США) — сертифікована speech-language pathologist;
▪️ Stefan Julien (Швейцарія) — президент Swiss Society for AAC;
▪️ Ingeborg Simpelaere (Бельгія) — керівниця європейської програми speech pathology;
▪️ Оксана Лялька — іноземний філолог, засновниця «Українського товариства терапії мови і мовлення».

Також університет зазначає, що освітня програма неакредитована, але навчання побудоване на міжнародних стандартах і міжнародних клінічних підходах, а освітній процес включає понад 400 годин клінічної практики.

❗️Саме це і викликає критично важливі питання.

Якщо значна частина викладання здійснюється іноземними спеціалістами, виникає логічне питання:

▪️ чи існує повноцінна україномовна адаптація професійних дисциплін?
▪️ чи перекладені українською клінічні протоколи, термінологія, шкали оцінювання, міжнародні класифікації та методичні матеріали?
▪️ хто несе відповідальність за коректність перекладу нейролінгвістичної, медичної та реабілітаційної термінології?
▪️ чи можуть студенти повноцінно засвоювати клінічні дисципліни без стандартизованої української термінологічної бази?

📘 Відповідно до ст. 48 Закону України «Про вищу освіту», мовою освітнього процесу є державна мова.

📘 Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» також вимагає використання державної мови у сфері освіти.

📘 Водночас саме акредитація освітньої програми є офіційним підтвердженням відповідності програми державним стандартам вищої освіти (ст. 25 Закону України «Про вищу освіту»).

На сьогодні у відкритому доступі відсутня публічна інформація про проходження повної акредитації цієї освітньої програми НАЗЯВО. Натомість університет у своїх публікаціях переважно зазначає наявність «ліцензії» на провадження освітньої діяльності.

⚠️ Для студентів це може створювати серйозні юридичні ризики:

▪️ невизначеність правового статусу освітньої програми;
▪️ потенційні труднощі з офіційним визнанням професійної кваліфікації;
▪️ проблеми при працевлаштуванні у державних та комунальних закладах охорони здоров’я;
▪️ складнощі під час проходження кадрових перевірок та контрактування закладів з НСЗУ;
▪️ ризики щодо подальшої професійної сертифікації та спеціалізації;
▪️ відсутність чітких гарантій відповідності підготовки вимогам системи медичної реабілітації України.

Окремо наголошуємо: в Україні затверджений професійний стандарт професії «Терапевт мови і мовлення» не мав публічного обговорення, а сама модель підготовки цих фахівців перебуває у стадії нормативного формування.

У таких умовах запуск магістерських програм без завершеної системи професійного регулювання, без повноцінної україномовної клінічної бази та без прозорої публічної акредитації створює ризики не лише для студентів, але й для всієї системи реабілітаційної допомоги в Україні.

АКЛУ підтримує розвиток сучасної клінічної логопедії та мультидисциплінарної реабілітації.

Але цей розвиток має базуватися на:

✔️ законності;
✔️ державних стандартах;
✔️ доказовій освіті;
✔️ прозорій акредитації;
✔️ професійній відповідальності перед пацієнтами та суспільством.

Закликаємо МОЗ України, МОН України та НАЗЯВО надати офіційні публічні роз’яснення щодо:

— акредитаційного статусу програми;
— правового статусу кваліфікації випускників;
— відповідності кадрового та методичного забезпечення вимогам українського законодавства.

#АКЛУ #КлінічнийЛогопед #Логопедія #ТерапіяМовиТаМовлення #Реабілітація #МедичнаРеабілітація #ВищаОсв

07/05/2026

Колеги, послухаємо лікаря-фоніатра про функціональну дисфонію.

05/05/2026

Колеги, маю для вас ще один цікавий клінічний кейс.

Дуже хотілось би, щоб МОЗ і решта дотичних інституцій розробили державну програму допомоги нашим військовим із заїканням. Особливо тим, що повертаються з полону, де стан їх мовлення значно погіршується.

Це не справа виключно логопедів чи психотерапевтів. Це має бути саме мультигалузева державна програма.

Морпіх Богдан Куцак провів у російському полоні понад три роки. Він брав участь у боях за Маріуполь, пережив катування, схуднув майже вдвічі, але вистояв і п...

03/05/2026

Колеги, після лекції про заїкання у військових, яку ми прослухали на платформі Recovery, хочу поділитись з вами своїми спостереженнями.

В першу чергу маю зазначити, що
заїкання у військових - це комбінований розлад на перетині неврології та психотравми.

Заїкання у військових після бойової травми — це не ізольований мовленнєвий симптом, а складний комбінований нейропсихологічний розлад, який формується на перетині:

* черепно-мозкової травми (ЧМТ),
* дифузного аксонального ураження,
* посттравматичного стресового розладу (ПТСР),
* когнітивно-комунікативних порушень.

Такі випадки найчастіше класифікуються як набуте (нейрогенне + психогенне) заїкання, що має змішаний генез.

🧠 Розглянемо нейроанатомічне обґрунтування.

Бойова травма викликає:

* дифузне ураження білої речовини мозку (особливо фронто-темпоральних мереж),
* порушення міжпівкульної взаємодії,
* дисфункцію базальних гангліїв та моторних мовленнєвих ланцюгів.

Дослідження клінічних кейсів показують, що заїкання пов’язане з:

* атиповою організацією мовленнєвих зон кори,
* порушенням зв’язків між моторною, премоторною та слуховою корою.

Крім того, ураження різних ділянок мозку (включаючи підкіркові структури) може викликати набуте заїкання, що підтверджено сучасними нейровізуалізаційними дослідженнями.

⚡ З позиції нейрофізіології - це розлад сенсомоторної інтеграції.

У військових після бойової травми:

* порушується таймінг мовленнєвих рухів,
* виникає дефіцит сенсомоторного контролю мовлення,
* змінюється робота дофамінергічних систем (кортико-стріарні мережі).

Це призводить до:

* блоків,
* повторів,
* пролонгацій.

🧩 На рівні породження мовлення спостерігається:

* порушення лексичного доступу,
* дефіцит планування висловлювання,
* підвищене когнітивне навантаження.

Особливість заїкання у військових:
👉 поєднання мовленнєвого дефіциту + тривожного очікування збою.

Це створює:

* феномен «очікування труднощів»,
* вторинні поведінкові реакції,
* уникнення комунікації.

🧠 ПТСР виступає як модифікатор заїкання

ПТСР не є причиною заїкання, але:

* підсилює симптоми,
* знижує контроль мовлення,
* активує тревожні очікування.

У військових часто спостерігається накладання нейрогенного та психогенного механізмів, що підтверджується дослідженнями серед військових з ЧМТ .

🔬 Отже, клінічні особливості заїкання після бойової травми:

* варіабельне (нестабільне),
* не залежить від типу звуків (на відміну від розвиткового),
* виникає у будь-якій позиції слова,
* часто супроводжується когнітивними труднощами,
* погіршується при стресі.

🛠️ Доказові підходи до терапії:

1. Поведінкова терапія заїкання:

* методика Charles Van Riper (модифікація заїкання)
* fluency shaping (формування плавності)

2. Нейрореабілітаційний підхід:

* робота з темпом мовлення
* ритмізація (метроном)
* сенсомоторна інтеграція

3. Когнітивно-поведінкова терапія (КПT):

* робота з тривогою
* зниження уникнення

4. Терапія когнітивно-комунікативних порушень

* відновлення уваги, пам’яті, планування

5. Мультидисциплінарний підхід

* логопед + невролог + психотерапевт

📚 Міжнародні наукові джерела для ознайомлення:

* Stuttering Following Acquired Brain Damage (PMC)
* Disfluency clusters after TBI
* Localization of stuttering (Brain, 2024)
* Adult onset stuttering in veterans with TBI

🟡 Висновок від АКЛУ:

Заїкання у військових після бойової травми — це:

👉 не просто порушення плавності мовлення
👉 а системний нейропсихологічний розлад

який:

* має поліетіологічну природу,
* потребує диференційної діагностики,
* вимагає командної терапії.

📌 Рекомендації для клінічних логопедів:

🔍 Завжди проводити диференціацію:
* нейрогенне vs психогенне vs змішане заїкання
🧠 Оцінювати:
* когнітивні функції
* емоційний стан
* рівень ПТСР
🛠️ Будувати терапію як:
* нейрореабілітацію, а не лише корекцію мовлення
⚠️ Уникати:
* шаблонних підходів «дитячої логопедії»
🤝 Працювати в мультидисциплінарній команді
📈 Орієнтуватися на:
* функціональну комунікацію, а не лише плавність

АКЛУ виступає за науковообгрунтовані методи логопедичної терапії з військовими з заїканням.

25/04/2026

Колеги, сьогодні хочу поділитись своїми спостереженнями з клінічної логопедичної практики з військовими з уламковими пораненнями.

Уламкові поранення голови у військових формують принципово інший профіль мовленнєвих порушень, ніж «класичні» локальні ураження мозку. У клінічній практиці ми дедалі частіше стикаємося не з ізольованими синдромами, а з комбінованими нейромовленнєвими розладами, що вимагають перегляду діагностичних і терапевтичних підходів.

Що відбувається з точки зору нейроанатомії?

Уламкові ураження мають кілька ключових особливостей:

* Множинність і нерегулярність пошкоджень — траєкторія уламка часто непередбачувана, що призводить до дифузного ураження тканин.
* Білатеральність — ураження нерідко зачіпають як ліву (домінантну для мовлення), так і праву півкулю.
* Пошкодження міжпівкульних зв’язків (зокрема, мозолистого тіла), що порушує інтеграцію мовленнєвих і когнітивних процесів.
* Супутній вплив вибухової хвилі (акубаротравма) — дифузне аксональне ушкодження, яке поглиблює когнітивно-комунікативний дефіцит.

Клінічна картина: чому це не «чиста» афазія?

У таких пацієнтів ми спостерігаємо накладання кількох синдромів:

* елементи афазії (порушення номінації, розуміння, граматики);
* апраксія мовлення (порушення програмування рухів);
* дизартрія (порушення реалізації мовлення);
* когнітивно-комунікативні розлади (дефіцит уваги, пам’яті, виконавчих функцій);
* порушення просодики та прагматики (часто через ураження правої півкулі).

Це означає, що традиційні класифікації мовленнєвих порушень не відображають реальної клінічної картини.

Розглянемо ключовий патогенетичний механізм такого порушення.

Головною особливістю є дезінтеграція мовленнєвої функції:

* порушується не лише окремий «центр», а мережа взаємодії між мовленнєвими, моторними та когнітивними системами;
* страждає координація між півкулями, що критично для темпо-ритмічної організації мовлення, інтонації та контролю;
* формується нестабільність мовленнєвого програмування — звідси варіабельність симптомів.

Практичні наслідки для логопеда:

1. Діагностика має бути мультикомпонентною
Необхідно оцінювати:
* мовлення (всі рівні),
* моторне програмування,
* когнітивні функції,
* комунікативну ефективність у реальному середовищі.
2. Терапія не може бути вузько спрямованою
Артикуляційні вправи або ізольована робота з лексикою — недостатні. Потрібен:
* інтегрований нейрореабілітаційний підхід;
* робота з темпо-ритмом, ініціацією мовлення;
* відновлення міжсистемної координації.
3. Обов’язкове врахування супутніх станів: ПТСР, порушення сну, сенсорні дефіцити (зокрема слуху) суттєво впливають на мовлення.

Висновки від АКЛУ:

🔹 Порушення мовлення при уламкових пораненнях голови — це комбіновані нейромовленнєві розлади, а не ізольовані афатичні синдроми.
🔹 Ключовим механізмом є порушення міжпівкульної інтеграції та мережевої організації мовлення.
🔹 Стандартні підходи до діагностики та терапії потребують адаптації під умови бойової травми.
🔹 Ефективна допомога можлива лише в рамках міждисциплінарної реабілітації, де клінічний логопед є центральною фігурою у відновленні комунікації.
🔹 Необхідна розробка національних клінічних протоколів для роботи з військовими з комбінованими мовленнєвими порушеннями.

Комунікація — це не лише мовлення. Це функція, яка об’єднує мозок як систему. І саме ця система зазнає найбільшого удару при бойових травмах.