Марта Смик - Фізична терапія в педіатрії

17/10/2026

Дзеркало — важливий помічник у розвитку дитини. Воно привертає увагу, заохочує стежити за рухами, тягнутися до відображення й довше залишатися в активній грі.

Подивімося, як за допомогою дзеркала можна заохотити дитину переходити від опори на передпліччях до високого упору.

Коли дитина лежить на животі, вона має багато точок опори. Поступово вона піднімається на руки — і площа опори зменшується. А коли дитина тягнеться до іграшки, наприклад до спінера, і грається з ним, спираючись на одну руку, опора стає ще меншою.

Так дитина тренує перенесення ваги, рівновагу, контроль тулуба й по черзі залучає праву та ліву руку.

Ці та інші вправи для малюків ви знайдете у записі вебінару «Фізична терапія дітей від 0 до 6 місяців». Деталі — у коментарі нижче.

11/10/2026

Не проґавте можливість придбати записи дуже цінних практичних вебінарів📖, адже це справжня база, без якої в дитячу ФТ ані крок☺️

Оскільки готуються нові навчальні матеріали, то курси в нинішньому форматі згодом зникнуть із продажу. Якщо ви давно відкладали навчання — саме час надолужити. Хто не встигне, той уже не зможе повернутися до цих програм.

У продажу зараз:

🔸 «Фізична терапія в педіатрії: аналіз рухового розвитку, методи оцінювання та стратегії терапії»
Про руховий розвиток дітей від народження до 6 місяців, оцінювання та вибір терапевтичної тактики.

🔸 «Стопа дитини»
Про особливості розвитку дитячої стопи, її оцінювання та фізичну терапію.

🔸 «М’язи живота та тулуба у дітей»
Про оцінювання черевної стінки немовляти, стратегії планування та втручання при пупковій килі та розходженню білої лінії живота.

Це ваш шанс пройти навчання, зберегти доступ до матеріалів і поповнити професійну скарбничку знань. Не відкладайте: старі курси скоро підуть☺️

Деталі та придбання — за посиланням у профілі або ж тут:
https://prokids-health.com💌

07/10/2026

Оскільки спільнота українських ФТ не така вже й велика, то й швидкість передачі інформації тут інтенсивніша, мабуть, тому й долітають до мене розмови типу:
«Їм легше створювати спільноту, бо вони в безпеці»,
«Вони не під обстрілами, от і можуть собі робити заходи…»
«Він\вона можуть просувати свої послуги, бо виїхали" ітд

Дорогі мої, у кожного з нас різні обставини й різна вихідна точка. Хтось залишається в небезпечному місті, хтось виїжджає й починає все спочатку. Хтось створює власну справу на одинці з нуля, хтось працює в команді і шукає інвестиції для зростання. У кожного свій шлях, свої можливості й свої труднощі. Бо вихідні умови в усіх також різні. У когось є стартовий капітал, у когось — корисні знайомства. Хтось креативніший, хтось швидше діє, хтось краще пише, а хтось — говорить. Один має за плечима роки досвіду, інший лише починає і просувається маленькими кроками, долаючи власні сумніви й «тарганів» у голові. Тому й темп зростання у всіх різний.

☝️Але, коли ми витрачаємо дорогоцінний час та енергію на те, щоб негативно обговорювати за те, що хтось почав щось інше робити у професійному напрямку, варто запитати себе: чи справді це допомагає рухатися вперед?

Порівнювати себе з іншими можна по-різному. Якщо порівняння народжує думки на кшталт: «А вона вже там, а він уже це має, а йому допомогли….» і наповнює образою, воно не розвиває, а забирає сили.
А можна подивитися інакше: «Вони вже зробили ось це. У них був такий старт і такий досвід. А я зараз тут. Що я можу зробити зі своєї точки?»
Мені дуже хотілося б, щоб ми, фахівці, більше співпрацювали й підтримували одне одного, а не кидали колоди. Так, нам потрібні професійні дискусії та різні погляди — без них немає розвитку. Але відстоювати свою позицію можна аргументовано, коректно й професійно.

Я практикую в країні, де конкуренція справді велика. У педіатрії є безліч кабінетів, центрів і просторів, які допомагають дітям розвиватися. І знаєте що? Місця для роботи вистачає. Пацієнтів теж вистачає. Можливості зростати є — особливо коли ми розуміємо, з якої точки починаємо, куди хочемо прийти й як можемо розпоряджатися власними ресурсами.

Трохи психології, трохи досвіду, трохи життєвої мудрості й зовсім трохи іронії — думаю, кожен зловив свою думку.
Усім спонійної ночі!

04/10/2026

🤗У відповідь на зацікавлення записом вебінару «М’язи живота та тулуба дитини» публікую його на платформі - це ще одна база, яка, на маю думку, має бути в професійній бібліотеці кожного фахівця, що працює з дітьми раннього віку.

В матеріалах розбираємо будову й функції м’язів живота та тулуба у дітей, говоримо про роль м’язів тулуба і значення черевної стінки для рухової активності.

Окрему увагу приділяємо діастазу прямих м’язів живота в немовлят: що про нього варто знати, як спостерігати за черевною стінкою та як не робити висновків лише за шириною розходження білої лінії.

Курс поєднує теоретичну основу з практичними техніками, які допоможуть систематизувати обстеження й упевненіше працювати з маленькими пацієнтами.

Запис можна переглядати у зручний час впродовж 60-ти денного періоду з моменту закупівлі і повертатися до нього за потреби.

Як оцінити черевну стінку немовляти та зрозуміти, яке значення вона має для його рухового розвитку? На що звернути увагу, коли серед скарг батьків — асиметрія,...

03/10/2026

То як обстежити діастаз унемовляти і які подальші кроки ?

Отож, поки у дітей немає універсальної норми ширини білої лінії, а поріг 20 мм, який використовують у дорослих, не є підтвердженою нормою для дітей, варто подивитись з іншої перспективи:

👉як виглядає живіт у спокої та під час руху;
👉як змінюється біла лінія, коли дитина напружується;
👉як працює черевна стінка під час дихання та рухів;
👉чи є виражена асиметрія або помітні компенсації в статиці та під час змін положення;
👉як дитина виконує рухові завдання відповідно до віку: піднімає голову, перевертається, спирається на руки, переходить у сидіння чи переміщується.

Далі варто зіставити ці спостереження з руховим розвитком дитини і зрозуміти, що є причиною порушення організації руху і чи взагалі впливає стан черевної стінки на її функцію.

Що далі? План залежить від результатів оцінки.

На курсі я детально розбираю, як оцінювати м’язи живота немовляти, на що звертати увагу під час руху та як на основі обстеження планувати втручання.

Хочете більше практичних вказівок? Напишіть мені в коментарях чи приватних повідомленнях слово «ДІАСТАЗ» — надішлю деталі у відповідь 👩‍💻

30/09/2026

ДІАСТАЗ У ДИТИНИ: НОРМА ЧИ ОЗНАКА ПОРУШЕННЯ ФУНКЦІЇ?

Під час обстеження малюка на візиті я ніколи не оминаю оцінюівання черевної стінки. І досить часто кажу
«Є діастаз». Іноді мої практиканти дивуються: "а може бути таке в дитини? Це ж для вагітних типово?"

А що з діастазом?

Ось тут починається найцікавіше, бо ми ж в ногу з EBM, а у дорослих існує значно більше досліджень і запропонованих критеріїв обстеження мм черевної стінки. У дітей — особливо у немовлят і дітей раннього віку якісних нормативних даних набагато менше.

До прикладу: у дослідженні дітей 7–12 років діастаз, визначений клінічно за випинанням у ділянці linea alba, виявили у обстежуваних 31,6% дітей. При використанні ультразвукового критерію IRD >20 мм — у 26,3%. Але автори підкреслюють один важливий момент: ультразвукова відстань між прямими м’язами сама по собі не повинна розглядатися як точніший або достатній критерій діагнозу і необхідні подальші дослідження, щоб зрозуміти функціональне значення діастазу у дітей.

Тож, повертаючись до наймолодших - переносити критерій дорослого «2 см = патологічний діастаз» на немовля або дворічну дитину ми не можемо, але можемо глянути на ситуацію, включаючи логіку. Розходження linea alba понад 2 см у дорослого - вже не ок, але у немовляти, враховуючи його пропорціЇ - вже ок, бо....НЕМА ВІДПОВІДНОЇ КІЛЬКОСТІ ДАНИХ?

Тобто, якщо сьогодні немає встановленої універсальної норми IRD для всього періоду раннього дитинства, тоді ФТ має просто "заплющити очі і йти далі"?

Отже, ні! Дослідження дітей із типовим розвитком та дітей із затримкою розвитку/порушеннями м’язового тонусу показують відмінності як в активності окремих м’язів, так і в товщині латеральних м’язів живота під час активності та сидіння.

У немовляти з нетиповим "розлитим животом" практично завжди будуть труднощі хоча б в одній з навичок:
— піднімання голови проти сили гравітації,
— перевороту,
— переходу до сидіння,
— опори на руки,
— повзання,
— вставання ітд

Тому, споглядаючи на 15 мм діастазу немовляти моє обстеження охоплюватиме більше елементів обстеження і, відповідно, втручання)
АЛЕ.....

Ставте плюсики і коментуйте, якщо маю продовжувати)))

А тут трохи свіженьких джерел:

Kawalec-Rutkowska et al. — Diastasis recti in children (PubMed)⁠;
Abdominal and lower extremity muscles activity and thickness in typically developing children and children with developmental delay (PubMed)⁠; Defining normal neonatal abdominal wall musculature with ultrasonography (PubMed)

24/09/2026

🦵 «У нього болять ноги, бо він росте». А чи справді?
Останнім часом мала кілька кейсів щодо нічних болей нижні кінцівок у дітей. В голові одразу стереотип:
«Це болі росту. Діти так ростуть».

☝️Насправді наука цього не підтверджує, а термін «болі росту» дійсно існує і зустрічається для опису характерних повторюваних болей у нижніх кінцівках у дітей. А от фактів, що причиною цього болю є ріст кісток або що він виникає саме в періоди, коли дитина росте швидше, недостатньо. Тобто біль у дитини цілком реальний. Але назва «болі росту» може вводити в оману.

Його характеристика наступна:

🔹 виникає частіше ввечері або вночі;
🔹 зазвичай болять обидві ноги;
🔹 біль може періодично повторюватися;
🔹 вранці дитина почувається добре;
🔹 між епізодами болю нормально ходить, бігає та грається.

Як диференціювати, що біль є іншого генезу, ніж просто «зростовий»☝️🤔

⚠️ дитина кульгає,
⚠️постійно болить лише одна кінцівка,
⚠️є набряк,
⚠️біль виникає під час активності або зберігається вранці,
⚠️обмежує рух чи супроводжується іншими симптомами

💡Тоді не варто привʼязувати симптоматику до «болю зросту», а скерувати до спеціаліста.

Для диференціації ми застосували:
🌿ROM кульшових, колінних і гомілковостопних суглобів;
🌿пальпаторне обстеження м’язів (на наявність локальної болючості, набряку, почервоніння чи підвищеної температури)
🌿обстежили подоскопічно вісь кінцівок і стопи.
🌿шукали red flags (стійкий однобічний або чітко локалізований біль, прогресування симптомів, ранковий біль/скутість, біль під час активності, кульгавість, набряк суглоба, зменшення ROM, виражена локальна болючість,втома, блідість, різниця обʼєму кінцівок)

По виключенні червоних прапорців дії були наступні:
🌿локальне тепло перед втручанням
🌿легкий фасціальний масаж болючої ділянки;
🌿легкий стреччінг
🌿на завершення - тейпування

Оскільки хлопчик - молодий футболіст, ми не стали обмежувати його звичайну фізичну активність, адже участь в матчах була для нього надважливою.

🔔Якщо цікаві продовження дописів, ставте плюсик або вподобайку, а краще те і друге😃

🔔І хто ще не придбав запис вебінару «Дитяча стопа», до кінця вересня діє скидка, а потім матеріал відправляється в архів. Поспішайте😃

Деталі тут⬇️
https://prokids-health.com/kurs/10/stopa-ditini

22/09/2026

Чи фізична терапія рівнозначна грі з дитиною?🤔
Останнім часом спостерігаю експлозію фраз у ФТ: «втручання через гру», «фізична терапія - це ігрові заняття»; «гра як метод фізичної терапії» і звідусіль у дитячій реабілітації майже в унісон звучить: «Усе має відбуватися через гру». І я погоджуюся з цим лише частково, особливо, ставлячи себе на місце батьків/опікунів.

Так, безумовно, гра — природна діяльність дитини. Вона підтримує мотивацію, увагу, ініціативу та допомагає багато разів повторювати рух, не перетворюючи заняття на муштру. Але сама присутність іграшок у кабінеті ще не робить заняття фізичною терапією. В ігрових кімнатах (бавяльнях) теж достатньо ігрових компонентів, та чи це ФТ?🤔

👶Дитина може просто гратися вдома, на майданчику або в ігровій кімнаті. На фізичній терапії вона також може — і навіть повинна отримувати задоволення від руху. Але за грою має стояти трохи більше і це треба ЧІТКО ОЗВУЧУВАТИ БАТЬКАМ, бо потім чутимете: «та нащо воно нам, підем до масажиста, там хоч «ВИДНО, що щось робили», а тут погралися й пішли🤷‍♀️

Отож, мама/тато/дідо/баба мають знати:
☝️яку функцію я зараз треную у забаві;
☝️що обмежує дитині виконання завдання;
☝️чи труднощі пов’язані із силою, мобільністю, постуральним контролем, координацією, витривалістю, болем або біомеханікою🤷‍♀️
☝️скільки повторень отримала дитина;
☝️чи відповідає складність завдання її можливостям;
☝️як я буду прогресувати навантаження?

І НАЙВАЖЛИВІШЕ: за яким критерієм оціню результат

Якщо дитина 40 хвилин весело перекладає іграшки, але потрібний рух виконала тричі, це може бути приємною грою. Проте ми не можемо автоматично назвати це ефективною фізичною терапією. Гра стає терапевтичною тоді, коли вона є способом реалізації конкретної рухової мети.

☝️Наприклад, якщо метою є покращення переходу з підлоги у стояння, недостатньо просто розкласти іграшки по кабінету. Необхідно створити умови, у яких дитина багаторазово тренуватиме саме цей перехід, самостійно ініціюватиме рух, отримуватиме відповідне навантаження, а ФТ контролюватиме складність, безпеку, фіксуватиме можливі компенсації.

І ТУТ ЩЕ ОДИН МОМЕНТ (непростий, якщо ми не знаємо щоденного простору дитини)
— перенесення навички у щоденне життя. Саме це є справжнім викликом, якщо ми не пояснили, що несе за собою ця гра.

Тому я не проти гри у фізичній терапії, я проти ситуації, коли слово «гра» замінює дозування, прогресію та оцінювання результату. Малюку має бути цікаво. Але втручання без мети, структури та вимірюваного результату будуть лише грою, але не ФТ

А як ви вважаєте: де проходить межа між терапевтичною грою і веселою взаємодією?

Джерела:

📖WHO — International Classification of Functioning, Disability and Health⁠

📖Jackman et al., 2022 — міжнародна клінічна настанова щодо покращення фізичної функції у дітей із ЦП⁠

📖Morgan et al., 2021 — раннє втручання у дітей із ЦП або високим ризиком ЦП⁠

📖Novak et al., 2020 — систематичний огляд доказових втручань у дітей із ЦП⁠

20/09/2026

#вальгус

Чи може слабкий кор впливати на вальгусну постановку стопи у дитини?

Так, може. Але цей зв’язок значно складніший, ніж популярне пояснення: « #слабкий живіт — тому п’ята завалюється всередину».
Насправді мова йде про контроль тулуба і тазу, що справді може впливати на положення стегна, коліна та стопи під час локомоції (ходьби, бігу, присідання чи стрибка). Якщо дитині складно стабілізувати тулуб, ми можемо побачити:

🔔нахил тулуба;
🔔опускання тазу по одній зі сторін;
🔔приведення та внутрішню ротацію стегна;
🔔зміщення колі всередину;
🔔зміну навантаження на стопу.

Тобто недостатній контроль тулуба справді може бути однією з ланок формування неоптимального рухового патерну.

☝️Але, важливий нюанс: наукові дані не підтверджують, що слабкий кор є самостійною або головною причиною плоско-вальгусної деформації стопи.
❓Чому результати здаються суперечливими?
Передусім тому , що сила кору, витривалість в певному статичному положенні, до прикладу у планці та контроль тулуба під час руху — не одне й те саме. Дитина може добре виконати планку, але втрачати контроль положення тазу під час стрибка. Або мати слабшу черевну стінку, але демонструвати достатньо якісну організацію руху під час ходьби.

Тому важливо розрізняти:

🌿фізіологічний вальгус заднього відділу стопи;
🌿гнучку плоско-вальгусну стопу;
🔔структурну ригідну деформацію;
🌿статичний вальгус колін;
☝️динамічний вальгус, який з’являється лише під час руху.

Це різні стани, а отже, вони не можуть мати однакової причини та однакового плану на втручання.

Саме тому під час обстеження важливо оцінити:

✅ вік дитини та етап формування стопи;
✅ гнучкість або ригідність деформації;
✅ положення заднього відділу стопи;
✅ формування склепіння навшпиньки;
✅ рухливість гомілковостопного суглоба;
✅ стан литково-ахіллового комплексу;
✅ контроль стопи, коліна, таза й тулуба під час руху;
✅ біль, втому та реальні функціональні обмеження.

Зміцнення кору оже бути частиною втручання— якщо під час обстеження ми бачимо, що контроль тулуба справді впливає на якість руху. Але вправи «на кор» не повинні автоматично призначатися як спосіб «вирівняти п’яту» або «створити склепіння».

На вебінарі «Дитяча стопа» ми саме цьому й будемо вчитися: не просто бачити вальгус, а розуміти, що за ним стоїть.

Розберемо:

▪️ що є віковою нормою, а що потребує уваги;
▪️ як відрізнити гнучку стопу від ригідної;
▪️ які методи обстеження мають клінічну цінність;
▪️ як оцінювати всю кінематичну систему;
▪️ коли потрібне спостереження, а коли — втручання;
▪️ як продумати втручання за результатами обстеження, а не за зовнішнім виглядом стопи.

Мета вебінару — дати фізичному терапевту не черговий універсальний комплекс вправ, а структуру мислення, яка допоможе раціонально обстежувати дитячу стопу та обґрунтовувати свої рішення.

☝️Бо доказова практика — це не заперечення взаємозв’язків. Це вміння перевірити, який саме взаємозв’язок має значення для конкретної дитини

Джерела:

Affandi N.F. et al., 2019 — Relationships between Core Strength, Dynamic Balance and Knee Valgus during Single Leg Squat in Male Junior Athletes.

Wilczyński B. et al., 2020 — Dynamic Knee Valgus in Single-Leg Movement Tasks: Potentially Modifiable Factors and Exercise Training Options.

Ikuta Y. et al., 2022 — An Association Between Excessive Valgus Hindfoot Alignment and Postural Stability During Single-Leg Standing in Adolescent Athletes.

18/09/2026

Дитяча стопа: де норма, а де справді потрібне втручання? 👣Плоскостопість, ходьба навшпиньках, завалювання стоп усередину, ортопедичне взуття, устілки…
Навколо дитячої стопи досі існує чимало міфів. Іноді ми намагаємося виправити те, що є абсолютно нормальним етапом розвитку. А іноді, навпаки, пропускаємо зміни, які потребують нашої уваги.

Як фізичні терапевти, ми маємо розуміти не лише те, як виглядає стопа дитини, а й чому вона виглядає саме так і як функціонує.

Отож, я додала до платфрми вебінар «Дитяча стопа», у якому хочу поділитися систематизованими знаннями, клінічним досвідом і сучасними доказовими підходами.

На вебінарі ми розберемо:

🔹 Як формується дитяча стопа та які зміни є фізіологічними на різних етапах розвитку.

🔹 Як проводити структуроване обстеження стопи та які методи оцінювання мають наукове обґрунтування.

🔹 Як відрізняти варіанти норми від станів, що потребують додаткової діагностики або втручання.

🔹 Які поширені міфи про плоскостопість, взуття та устілки не підтверджуються сучасними дослідженнями.

🔹 Як обирати тактику фізичної терапії відповідно до результатів обстеження, функціональних потреб дитини та наявних доказів.

Моя мета — щоб після проходження вебінару ви краще розуміли: що оцінювати, на що звертати увагу, коли варто спостерігати, а коли — діяти. Якщо ви працюєте з дітьми й хочете впевненіше орієнтуватися в питаннях дитячої стопи — запрошую вас на вебінар 👣

📩 Деталі — за посиланням
https://prokids-health.com/kurs/10/stopa-ditini