01/09/2026
«Мамо, я просто хочу харчуватися правильно».
Зазвичай саме ця фраза не лякає батьків. Навпаки.
Дитина відмовилася від фастфуду? Чудово.
Почала читати склад продуктів? Молодець.
Просить не купувати солодке? Нарешті!
Пішла в спортзал або почала бігати? Взагалі прекрасно.
Іноді батьки навіть пишаються:
«Подивіться, яка в неї сила волі».
А я, як фахівець, у цей момент хочу поставити зовсім інше запитання:
➡️ Що стоїть за цим бажанням бути «здоровою»?
Особливо уважною я була б після літа.
Літо для підлітка — це не лише канікули. Це більше зустрічей з однолітками, пляжі, відкритий одяг, фотографії, соцмережі, порівняння себе з іншими.
У підлітковому віці думка однолітків набуває величезної ваги. І часом достатньо однієї фрази:
«Ти трохи поправилась».
«У тебе великі стегна».
«А от вона така худа…»
Для дорослого — дурний коментар.
Для підлітка — іноді точка, після якої починаються зміни.
Спочатку цілком «правильні».
Прибрати солодке.
Не їсти після шостої.
Порахувати калорії.
Додати тренування.
Потім зникає хліб.
Потім — вечеря.
Потім з’являється страх з’їсти «зайве».
І одного дня мама ставить на стіл улюблену страву, а дитина дивиться на неї вже не як на їжу.
А як на загрозу.
Ось тут важливо зрозуміти одну річ: розлад харчової поведінки не завжди починається словами «я хочу схуднути».
Він може починатися словами:
«Я хочу правильно харчуватися».
У своїй практиці я звертаю увагу не лише на те, що їсть підліток. Значно важливіше — які стосунки формуються в нього з їжею, тілом і власною вагою.
Мене насторожує, коли «здорове харчування» стає жорстким набором правил; коли пропущене тренування викликає провину; коли дитина боїться певних продуктів; постійно перевіряє тіло в дзеркалі; часто зважується; уникає спільних прийомів їжі; тривожиться після того, як з’їла більше запланованого.
Тому після літа я б радила батькам дивитися не тільки на те, чи схудла дитина.
#дієтологукраїна #рхп #психологія #