15/07/2026
15 липня – День українських миротворців
Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2013 року № 292-VII
установлено щорічно 15 липня відзначати День українських миротворців.
15 липня 1992 року на прохання Генерального секретаря Організації
Об’єднаних Націй два літаки з 42 військовослужбовцями Збройних Сил України
на борту вилетіли до Боснії. Так почалась історія участі національного
миротворчого контингенту у міжнародних операціях з підтримання миру і
безпеки.
З того часу 40 тисяч військовослужбовців брали участь у миротворчих
операціях у Косово, Боснії та Герцеговині, Анголі, Македонії. Входили до складу
місій ОБСЄ та ООН у Гватемалі, Таджикистані, Афганістані, Грузії,
Придністров’ї, Іраку, Лівані, Судані, Кот-д’Івуарі, Демократичній Республіці
Конго тощо.
Кожна місія – окрема історія. На Балканах українські батальйони
патрулювали зони розділення, супроводжували гуманітарні конвої,
розміновували території. Українські сапери заробили репутацію професіоналів –
їхніх навичок вимагали навіть після завершення офіційних місій.
В Африці українські вертолітники та пілоти виконували завдання з евакуації
мирного населення, доставки гуманітарної допомоги, спостереження за
перемир’ям. Умови були важкими: спека, хвороби, небезпека нападів збройних
груп.
У 2003–2008 роках Україна брала участь у місії в Іраку. Український
контингент охороняв мости, склади, проводив розмінування. Це була одна з
наймасштабніших національних місій за кордоном.
Окремо варто згадати український військовий контингент у Косово, де наші
миротворці десятиліттями несли службу в складі KFOR – сил НАТО з
підтримання миру.
Миротворчість має свою ціну. За роки участі України в міжнародних місіях
загинули десятки українських військовослужбовців. Кожна загибель – трагедія
для родини, полк, держави.
Серед болісних сторінок – загибель українських миротворців у колишній
Югославії, в Африці, в Іраку. У січні 2005 року в Іраку було збито вантажний
літак Іл-76, на борту якого перебували українські військовослужбовці. Це один з
найбільш пам’ятних трагічних епізодів.
У 2000 році в Ефіопії через збиття вертольота загинули українські пілотимиротворці. Подібні втрати нагадують: миротворець теж ризикує життям – не
заради завоювання територій, а заради того, щоб інші могли жити без війни.
Імена загиблих миротворців занесені до Книги пам’яті. Їх вшановують
15 липня – і ми зобов’язанізнати:за право України називати себе відповідальною
державою стояли конкретні люди з конкретними іменами.
Це офіційне визнання заслуг військовослужбовців, які брали і беруть участь
у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, а також пам'яті тих, хто
загинув під час виконання миротворчих завдань.Коли 2014 року Росія розпочала агресію проти України, багато колишніх
миротворців стали на захист Батьківщини. Вони вже знали, що таке війна –
бачили її наслідки в інших країнах. Тепер війна прийшла в їхню власну домівку.
Сьогодні, у повномасштабній війні, досвід миротворчості набуває нового
звучання. Україна бореться не лише за власну свободу – вона захищає принципи
міжнародного права, які колись сама допомагала відстоювати в інших державах.
День покликаний на вшанування мужності і звитяги, зразкового виконання
службових обов’язків, вірності присязі учасників миротворчих операцій ООН,
ОБСЄ і НАТО та забезпечення збереження пам’яті славетних героївмиротворців, які загинули під час виконання обов’язків у складі миротворчого
контингенту та миротворчого персоналу.
15 липня – день вдячності тим, хто носив блакитні каски і український
прапор на чужині. День пам’яті тих, хто не повернувся додому.
