04/06/2026
В 2026 році 1–7 червня відзначається Всесвітній тиждень серцевого ритму з метою підвищення обізнаності про аритмію, важливість її раннього виявлення та лікування.
Що таке аритмії серця?
У здорової дорослої людини серце в стані спокою б’ється регулярно, з рівними інтервалами, з частотою 60–90 ударів на хвилину. Такий ритм свідчить про злагоджену та ефективну роботу серця. У дітей цей показник вищий (наприклад, у немовлят — до 150 уд/хв). Порушення серцевого (синусового) ритму називається аритмією та може підвищувати ризик інсульту або серцевої недостатності.
Чому треба знати про аритмії?
Серцево-судинні захворювання є однією з головних причин смерті в світі — щорічно вони забирають понад 17 мільйонів людських життів.
Проблеми з серцебиттям зустрічаються досить часто. Крім того, порушення серцевого ритму є одним з найбільш поширених патологічних станів серцево-судинної системи.
Так, за приблизними підрахунками, тільки в Україні людей з діагнозом “миготлива аритмія” нараховується близько 1,5 мільйона.
Згідно статистичних даних закладів охорони здоров’я Дніпропетровської області кількість проведених операцій з приводу порушень серцевого ритму за 2025 рік – 1387 ( за 2024 рік – 1358), у т.ч. дітям – 11 ( за 2024 рік -17).
Які бувають види аритмії?
• тахікардія – збільшення частоти серцевих скорочень (понад 90 ударів за хвилину);
• брадикардія – уповільнена частота серцебиття (менш 60 ударів за хвилину);
• фібриляція передсердь (миготлива аритмія) – порушення серцевого ритму, за якого передсердя (верхні камери серця) скорочуються швидко, нерегулярно і, відповідно, неефективно;
• екстрасистолія – передчасні (дострокові) серцеві скорочення.
Які основні причини розвитку аритмії?
• алкогольна та наркотична інтоксикація;
• надмірне фізичне навантаження;
• харчові отруєння;
• зміна водно-сольового балансу організму (недолік магнію і калію);
• серцево-судинні захворювання, у тому числі, артеріальна гіпертензія, вади серця, ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, міокардити, вроджені аномалії провідної системи серця.
• захворювання щитоподібної залози та інші ендокринні захворювання (цукровий діабет, хвороби надниркових залоз та інші);
• куріння;
• стрес;
• прийом деяких лікарських препаратів тощо.
Іноді причину хвороби не вдається визначити навіть після ретельного обстеження. Таку аритмію називають ідіопатичною (безпричинною).
Серед чинників, що провокують розвиток аритмії виділяють ожиріння, надто рясну їжу, рідкий стілець (проноси), запори.
До чого може призвести аритмія?
Не всі види аритмії становлять загрозу для життя. Водночас окремі її форми можуть спричиняти тяжкі ускладнення, аж до раптової зупинки серця.
Ступінь ризику залежить від типу аритмії, її тривалості, частоти та супутніх захворювань. Найпоширенішим типом аритмії є фібриляція передсердь, яка може призводити до гострого порушення мозкового кровообігу або інших захворювань, які потребують надання хворому невідкладної допомоги.
Що треба робити у разі погіршення стану здоров’я або появи наступних симптомів?
Обов’язково зверніться до сімейного лікаря або кардіолога, якщо маєте один або більше таких симптомів:
• відчуття перебоїв у роботі серця;
• прискорене серцебиття у стані спокою;
• надмірно уповільнене серцебиття;
• сильна слабкість, втома без видимих причин;
• біль або тиск в грудній клітці;
• запаморочення;
• втрата свідомості або близький до цього стан;
• задишка;
• набряки ніг.
Які основні діагностичні методи обстежень при аритмії серця?
Для встановлення діагнозу лікар може призначити обстеження — електрокардіограму (ЕКГ), ультразвукове дослідження (УЗД) серця, добове моніторування ЕКГ(холтер) чи інші інструментальні та лабораторні методи дослідження. За необхідності він скерує на консультацію суміжних спеціалістів. Після отримання результатів лікар зможе призначити відповідне лікування.
Поради лікаря щодо профілактики аритмії:
• уникати стресів, фізичних та емоційних навантажень;
• вибудувати режим дня і дотримуватися його: спати щонайменше 8 годин на добу. Якщо в ночі виникають епізоди апное (тимчасова зупинка дихання під час сну) чи проблеми зі сном, зверніться до сімейного лікаря.
• регулярно здійснювати прогулянки на свіжому повітрі,
• періодично визначайте свій артеріальний тиск (АТ), навіть якщо стан задовільний та ніколи раніше не мали проблем з високим АТ. Якщо АТ ≥140/90 мм рт. ст., обов’язково зверніться до сімейного лікаря.
• нормалізувати харчування: виключити недоїдання та переїдання, відмовитися від занадто жирних, калорійних продуктів, що містять велику кількість
штучних добавок. Пацієнтам з порушенням серцевого ритму необхідно включити до раціону фрукти та овочі, що містять вітаміни С, групи B, карнітин, калій та магній.
Вживати цільнозернові продукти (цільнозерновий хліб, каші). Віддавати перевагу нерафінірованим рослинним оліям (оливкова, кукурудзяна, соняшникова та інш.)
• регулярно (не рідше одного разу на рік) проходити повне медичне обстеження у кваліфікованих спеціалістів;
• У разі наявності підвищеного індексу маси тіла, отримати консультацію у сімейного лікаря з метою оцінки загального стану здоров'я та розробки безпечного плану корекції ваги.
• відмовитися від “шкідливих звичок” (куріння, алкоголю);
• Особам 40+ щорічно контролювати рівень загального холестерину та ліпопротеїдів (ліпідний профіль), цукру в крові.
• Приймати ліки за призначенням лікаря.
Будьте уважні до свого здоров’я та своєчасно звертайтеся до лікаря. Бережіть себе!
На питання відповідав Сергій Степанов, лікар-методист КНТ «Дніпропетровський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики» ДОР».
