05/01/2026
То є Львів, мій колєга☺️ 2 роки як я живу тут і з одного боку відчуваю, що я саме там, де маю бути, а з іншого - я досі така: «Я що, живу у Львові?»😄
Переїзд змінив мене та моє життя дуже сильно. По-перше, Львів для життя та Львів туристичний - це зовсім різні види Львова і це просто факт, який треба прийняти😁
У Львові туристичному ти собі на Чилі, насолоджуєшся архітектурою, настоянками та їжею. А як місцевий, ти вчиш нові правила дорожнього руху, проводиш пів життя у корках, а другу половину - у пошуках де б припаркуватися🤪
Тут я навчилася відпочивати у неділю, бо то є святий день. Також навчилася чекати майстрів не «завтра-післязавтра», як вони обіцяють, а через півроку, бо свят церковних неймовірна кількість😅
Я навчилася не говорити такою чистою, літературною українською, якої мене вчили, а просто знати 50 відтінків слова «Та». Та й таке😁
Я навчилася радіти сонцю, бо то є справжній святковий день і навчилася завжди тримати у машині парасолю, бо дощ - це те, що може прийти у будь-який момент)
Львів навчив мене менше старатися та більше насолоджуватися. Люди тут дуже відчувають людей і коли ти щиро любиш те, що ти робиш - за тобою підуть. Тому тут так багато творчості і нею прямо хочеться заразитися!
Тут я стала Оленкою. Щирою, справжньою, відкритою, легкою. Дівчинкою, яка багато розказує про рідну Донеччину і багато дізнається про Святу Галичину. І цей звʼязок стирає ті кляті кордони, які намалювала історія. Я дуже люблю те, що було у мене в дитинстві і захоплююся культурою, яка підтримувалася тут.
Дякую долі, що привела нас сюди, що познайомила мене з кожною людиною, яку я зустріла тут і дякую, Львів, що ти мене приймаєш🫶 Залишаю свої улюблені кадри тут. Думаю, наша історія буде ще цікавішою.
