24/06/2026
Щасливі 36 🎉
Коли я перечитала свій пост-привітання самій собі з минулого року, то згадала, що головною метою на цей рік було одне - від’ї…тись від себе.
Перестати нескінченно гнатися за досягненнями, перестати жити в режимі «ще недостатньо», перестати постійно вимагати від себе більшого й любити себе лише за успіхи та досягнуті цілі. Просто навчитися любити себе за дрібниці. За речі, які для мене здаються базовою нормою, а хтось ними щиро захоплюється. Та й узагалі полюбити себе за ці 35 років просто тому, що я щира, добра, емпатична, тривожна й трохи несповна розуму Лелюк, і нарешті відчути свою цінність.
Після того, як я так довго її в собі виборювала, а останні два роки майже повністю втратила.
І так і сталося. Я знизила швидкість життя, повернулася до себе, полюбила себе і, зрештою, зловила той самий баланс, до якого так довго прагнула.
Не можу сказати, що вже перебуваю в повній рівновазі. Але я точно відштовхнулася від цього клятого дна. Я пливу вгору, і в мене знову з’явився напрямок. З’явилося розуміння, куди й навіщо я йду.
Незмінним залишається одне - мої люди. Мої друзі та батьки, які йдуть поруч зі мною, люблять мене такою, яка я є, підтримують і щоразу підсвічують ті якості, ті дрібниці й зовсім не дрібниці, за які я сама маю себе цінувати, але часто їх не помічаю. На цьому шляху вони допомагають мені знаходити власну цінність і бачити себе такою, якою я інколи сама себе не бачу.
Цього року я бажаю собі продовжувати наповнювати й заряджати себе, щоб енергії вистачало і на себе, і на те, що є моєю місією, - надихати інших. І особливо того, хто буде моїм тилом і моїм спокоєм.
Рухаємося далі - з попутним вітром, найкращою командою поруч і набагато більшою любов’ю до себе.
36 - це не про початок. Це про повернення до себе після довгої дороги.
З днем народження, нарешті щаслива Лелюк. 🤍
