05/06/2026
НЕБЕЗПЕЧНІ ВИДИ ПАВУКІВ В МЕЖАХ КРИВОГО РОГУ
З настанням теплого періоду щороку в засобах масової інформації ширяться дописи про небезпеку павуків. Частіше всього таку інформацію нам подають під заголовками: «В Кривому Розі помітили отруйного павука», «Небезпечні (не типові, незвичайні тощо) павуки з’явилися в Кривому Розі». Від таких новин у більшості читачів у жилах холоне кров і волосся підіймається дибки. Дехто панікує, а хтось намагається довести причетність лабораторій, іноземців, інопланетян до поширення павуків в Україні, бо ж «раніше такого не було». Але у цій статті я хочу не лише ознайомити з «особливими» павуками Криворіжжя та попередити про потенційну небезпеку під час зустрічі з ними, а й спростувати деякі факти, що змушують людей боятися і ненавидіти цих неймовірних членистоногих.
На території України мешкає більше 1000 видів павуків, а на Криворіжжі – близько 300. Майже усі павуки в світі мають отруту, за допомогою якої вони й виживають, окрім представників однієї родини – Uloboridae. Але небезпека від павуків для людини криється в здатності прокусити своїми хеліцерами людську шкіру, в рівні токсичності отрути та в її кількості під час укусу.
Слід зазначити, що будь-який павук ніколи навмисне не нападає на людину і не розглядає її як здобич. Вони кусають лише тоді, коли захищають своє життя або кокон з потомством. Усі павуки без винятку – хижаки й полюють переважно на комах та інших членистоногих.
Отже, перерахуємо основні потенційно небезпечні види павуків на Криворіжжі:
1. Каракурт, або в народі «чорна вдова» (Latrodectus tredecimguttatus);
2. Південноруський тарантул (Lycosa singoriensis);
3. Жовтосумий павук (синоніми: павук Сак, жовтий павук) (Cheiracanthium punctorium);
4. Аргіопа Брюнніха, або павук-оса (Argiope bruennichi);
5. Хрестовики (наприклад хрестовик звичайний (Araneus diadematus);
6. Стеатода, до роду входить декілька місцевих видів (Steatoda grossa, S. triangulosa, S. paykullianа).
Майже усі наведені види павуків, окрім каракурта, живуть на території України давно і не являються чимось новим для фауни Криворіжжя.
Найнебезпечнішим павуком в Україні являється каракурт який відноситься до родини Павуки-тенетники, або Тередієві (Theridiidae). Він є типовим мешканцем азійських пустель та напівпустель. У давні часи, коли клімат Європи став сухішим, утворився спільний степовий пояс, яким павуки природним шляхом розселилися в Північне Причорномор'я. Століттями в Україні каракурти здебільшого мешкали виключно на півдні – у Криму, а також на узбережжях Чорного та Азовського морів (Одеська, Херсонська, Миколаївська та Запорізька області).
Але з кінця 70-х років минулого сторіччя їх почали фіксувати й на Криворіжжі, були поодинокі зустрічі на схилах балок, підніжжях відвалів тощо. Завдяки ряду факторів – кліматичним змінам, здатності до переселення на стадії щойно вилуплених особин за допомогою павутинки, яку підхоплює вітер і може переносити маленьких павучків на десятки кілометрів, каракурти поступово освоюють наше місто. Та все ж, науковці не поспішають озвучувати каракурта мешканцем Дніпропетровщини саме через одиничні знахідки.
Каракурт зазвичай живе в сухій траві, в норах та тріщинах на землі, в купах городнього та садового сміття, пустищах, сухих газонах тощо. Тяжіє до людських поселень та агроландшафтів.
Статевозріла самка становить у розмірі від 2 до 2,5 см та може прокусити шкіру людини. Укуси стаються тоді, якщо випадково потривожити павука, наприклад ненароком притиснути, або наступити на нього.
До складу отрути каракурта входять нейротоксини білкової структури, а також ферменти – гіалуронідаза, фосфодиєстераза, холінестераза, кінідаза. Цікаві факти про отруту каракурта:
- на рівень токсичності отрути впливає сезонність і найвищий він в липні;
- до отрути наявна чутливість різних різних видів тварин –чутливими є гризуни, верблюди, коні, велика рогата худоба, не чутливими до отрути є – кажани, їжаки, рептилії та амфібії.
Отже, отрута каракурта дуже токсична і часто людей рятує те, що павук впорскує невелику її кількість. Під час укусу людина відчуває сильний біль, який стрімко поширюється по всьому тілі. Хворі можуть скаржитися на болі в області живота, поясниці, грудної клітини. Серед симптомів отруєння: сильний головний біль, нудота, блювання, слабкість, тремор, потовиділення. В окремих випадках можлива смерть.
Необхідні заходи під час укусу: забезпечення спокою; якщо є можливість – сірником припекти місце укусу, але бажано це зробити в перші 1 – 2 хвилини; негайна госпіталізація; введення специфічної протикаракуртової сироватки та симптоматичне лікування.
Південноруський тарантул – найбільший за розмірами павук в Україні. Він відноситься до родини павуки-вовки (Lycosidae), до якої також входять і деякі ззовні схожі до тарантулів інші представники (геолікоза, пардоза та ін.), яких просто узагальнюють цією назвою. Характерні тим, що наздоганяють свою здобич, за що й отримали назву родини. Живе в Україні майже повсюдно, але переважно в південній, східній та центральній її частинах. Робить глибокі нірки в ґрунті, звідки прогріває кокона та виходить ввечері та вночі на полювання. Можна зустріти в агроценозах, на узбіччі доріг тощо.
Цікавий факт про тарантулів – цей вид павуків має три географічні раси: велику, дрібну та проміжну. Найпоширеніша раса саме проміжна і поширена по усій території України. Дрібна раса частіше зустрічається в південних сухих степах (Причорноморській низовині та в Криму). Велика раса мешкає виключно в пустелях Південної Середньої Азії й на території України її немає.
Укус тарантула дуже болючий, можна побачити сліди укусу хеліцерами. Симптоми отруєння: набряк та досить велика гіперемія в місці укусу, які можуть тривати близько доби, також може піднятися температура. Найбільша неприємність від укусу тарантулом – можливий розвиток некрозу тканин в місці укусу, так як отрута хоч і не є смертельною для людини, але має в складі багато речових, які можуть руйнувати живу тканину.
Лікування симптоматичне – промити рану, накласти холод, прийняти протиалергенні засоби, вживати більше рідини. За необхідності звернутися до лікаря.
Павук Сак – представник родини Miturgidae. Характеризується довгими тонкими кінцівками, жовто-сірим черевцем та досить великими хеліцерами, за допомогою яких може добре прокусити шкіру людини. Живе в високій траві, в кущах, на невеликих деревах, роблячи схованку в квітках або листі. Полює вночі. Укус дуже болючий, який супроводжується сильним набряком та відчуттям печіння. У різних людей симптоми можуть проявлятися по різному – від головного болю та температури, до нудоти, блювання, потовиділення, слабкості та підвищення артеріального тиску. Хоча отрута хейракантіума для людини не смертельна, симптоми можуть тривати від 1 до 4 днів. Надання першої допомоги схоже як при укусі тарантулом.
Павук оса та хрестовик відносяться до родини колопрядів (Araneidae). Аргіопа мешкає на сонячних місцях серед високої трави, плете міцні ловчі тенета з зигзагоподібною стрічко. Має дуже яскравий вигляд – черевце посмуговане чорними й жовтими рисками, чим схожий на осу. Хрестовик має на буро-коричневому черевці рисунок у формі хреста і селиться вище, де й будує свої ловчі сіті – між стовбурами дерев, в проміжках будівель людей тощо. Ці павуки полюють на тих комах, які випадково потрапляють до їх павутини.
Укуси павука-оси та хрестовика схожі з укусами бджоли і загрози здоров’ю не становлять, але можуть проявитися деякими симптомами для алергіків: почервоніння в місці укусу, печіння, головний біль нудота. Лікування симптоматичне.
Стеатода – родичка каракурта й відноситься до тієї ж родини, тому їх часто плутають. Має коричневе тіло, на Криворіжжі досить поширена та живе в помешканнях поруч з людиною: в темних закутках комор, ванної кімнати, в будинках серед захаращення, хлівах, сараях, погребах тощо. Укус трапляється дуже рідко та схожий до укусу бджолою або осою. Отрута слабка, больовий синдром триває максимум декілька годин. Лікування – симптоматичне.
Ще є такі види павуків як ерезус чорний, або павук-сонечко, диздера, водяний павук, або сріблянка і багато інших, які потенційно можуть прокусити шкіру людини. Але загроза від їх укусу слабка, отрута не токсична, прояви схожі з укусом бджоли і небезпечними можуть бути лише для алергіків.
Заходи безпеки
Для того, щоб уникнути неприємної зустрічі з павуком необхідно слідкувати за чистотою в помешканнях – прибирати павутиння, не створювати захаращення, де люблять ховатися павуки, особливо каракурти і стеатоди. Деякі павуки такі як павук Сак, диздера та іноді тарантули з похолоданням восени можуть потрапляти в будинки людей в пошуках зимівлі, найчастіше тоді й стаються укуси хейракантіумом. Під час прогулянки на природі, або роботи на дачі, городі, в саду з високою травою обов’язково потрібно вдягати довгі шкарпетки, штани, а після – необхідно оглянути одяг на наявність членистоногих.
Обов’язково потрібно звернутися до лікувального закладу, якщо стався укус павуком дитини. Адже їх організм набагато слабший за організм дорослої людини і наслідки укусу можуть бути більш тяжкими.
І пам’ятайте, що павуки – це надкорисні членистоногі, які полюють на величезну кількість комах-шкідників і є необхідний та незамінним компонентом в екосистемі.
