Філія на повітряному транспорті ДУ «Київський ОЦКПХ МОЗ України»

15/06/2026

Новини про спалахи захворювань

Хвороба Ебола, спричинена вірусом Бундібудьйо, Демократична Республіка Конго та Уганда

Спалах хвороби, спричиненої вірусом Бундібудьо (BVD), у Демократичній Республіці Конго продовжує стрімко розвиватися, збільшуючи кількість випадків та географічне поширення. Станом на 10 червня в Демократичній Республіці Конго було зареєстровано 676 підтверджених випадків, включаючи 136 смертей. Станом на 11 червня в Уганді повідомлено про 19 підтверджених випадків, включаючи два смертельних випадки, а також один ймовірний випадок смерті. В Уганді спалах залишається епідеміологічно пов'язаним з передачею, що походить з Демократичної Республіки Конго, з доказами як імпортованих інфекцій, так і вторинної передачі серед контактних осіб та медичних працівників. За останні шість днів в Уганді не зареєстровано жодних нових випадків. Національні органи влади двох постраждалих країн у співпраці з ВООЗ та партнерами впроваджують комплексний пакет заходів реагування. Регіональна система готовності та визначення пріоритетів продовжує спрямовувати діяльність щодо готовності в усьому Африканському регіоні.

15/06/2026

В Київській області 15 червня стартує національне дослідження STEPS щодо факторів ризику неінфекційних захворювань

В Київській області офіційно стартує STEPS – масштабне національне дослідження стану здоров’я людей, яке дозволить отримати актуальні дані про поширеність основних факторів ризику неінфекційних хвороб.

Дослідження проводиться на замовлення Міністерства охорони здоров’я України за координації ДУ «Центру громадського здоров’я МОЗ України» і за фінансування та технічної підтримки офісу ВООЗ в Україні та Європейського офісу ВООЗ.

Чому це дослідження важливе зараз

Більшість факторів ризику появи та розвитку неінфекційних хвороб пов’язані зі способом життя — курінням, вживанням алкоголю, харчуванням, фізичною активністю — і їм можна запобігти.

Надійні дані — це основа для ефективних рішень у сфері громадського здоров’я.

Міжнародний підхід і порівнюваність даних

Дослідження проводиться за стандартизованою методологією ВООЗ і є частиною глобальної системи моніторингу, що охоплює понад 130 країн світу.

Це дозволяє не лише оцінити ситуацію в Україні, а й порівнювати її з іншими країнами та відстежувати зміни з часом.

Що саме включає дослідження

STEPS передбачає комплексний підхід до оцінки здоров’я населення і складається з трьох етапів:
• опитування щодо поведінкових факторів ризику;
• фізичні вимірювання (зокрема артеріального тиску, зросту та ваги);
• лабораторні дослідження ключових показників здоров’я.

Такий підхід дозволяє отримати максимально повну та правдиву картину факторів ризику.

Дані в умовах війни

Дослідження проводиться в умовах повномасштабної війни, яка суттєво впливає на здоров’я населення. Попереднє дослідження STEPS, проведене у 2019 році, стало основою для формування сучасних підходів до профілактики неінфекційних захворювань. Новий раунд дозволить оцінити, як змінилася ситуація за цей час.

Від дослідження — до практичних рішень

Результати дослідження стануть основою для оновлення державних політик, програм профілактики та планування ресурсів у сфері громадського здоров’я.

Довідково:
У 2019 році в Україні вперше відбулося загальнонаціональне дослідження для вивчення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань (НІЗ) — STEPS https://phc.org.ua/naukova-diyalnist/doslidzhennya/doslidzhennya-z-neinfekciynikh-zakhvoryuvan/nacionalne-doslidzhennya-steps-v-ukraini

11/06/2026

09/06/2026

Туляремія — це гостра інфекційна хвороба, якою можуть заразитися люди і тварини. Особливо сприйнятливими є кролики, зайці, гризуни.
Упродовж XX століття туляремію ретельно вивчали в різних країнах. Вона набула особливого значення в період Другої світової війни, коли досліджували можливість використання збудника туляремії в якості біологічної зброї. На сьогодні туляремія залишається актуальною проблемою громадського здоров’я у багатьох країнах світу. Ця хвороба поширена у Північній Америці, Європі, Азії, частково в Африці. Особливо небезпечні регіони – це місцевості з великою кількістю гризунів та високою вологістю.
Природними вогнищами туляремії в Україні є степові зони півдня та південного сходу, де часто реєструються спорадичні випадки хвороби. Так, в Україні в 2022 році було зареєстровано 2 випадки захворювання в Київській області, в 2023 році – 1 випадок на Миколаївщині. В 2024 році в Україні, в т.ч. і в Донецькій області захворювання на туляремію серед населення не реєструвалось. Разом з тим, за умов наявності ензоотичних територій в 27 населених пунктах нашого регіону, ризик щодо виникнення захворювання на туляремію у людей зберігається.
Механізми та шляхи передавання інфекції:
- контактний — унаслідок контакту із хворими гризунами або їхніми виділеннями;
- аліментарний — через уживання харчових продуктів і води, інфікованих виділеннями гризунів;
- аерогенний (повітряно-пиловий) — під час обробки інфікованих зернових продуктів, фуражу;
- трансмісивний — інокуляція збудника комахами (іксодові та гамазові кліщі, ґедзі, комарі, блохи).

Симптоми туляремії
Інкубаційний період триває від 1 до 30 днів (найчастіше — 3–7 днів). Захворювання починається гостро: температура тіла швидко підвищується до 38–40 °С, виникає озноб.

Ознаки туляремі:
Збільшення лімфовузлів (пахових або шийних), сильний головний біль, загальна слабкість, запаморочення, порушення свідомості, біль у м’язах, нудота, блювання, почервоніння обличчя та очей, висип, який на 8–12-й день хвороби лущиться та може призвести до пігментації шкіри.
Без лікування хвороба триває довго, супроводжується лихоманкою, нагноєнням уражених лімфовузлів і розвитком ускладнень, небезпечних для життя людини, зокрема артриту, менінгіту, енцефаліту, пневмонії та інфекційно-токсичного шоку.

Лікування пацієнтів із туляремією
Лікування здійснюють виключно в умовах стаціонару. Пацієнтам призначають антибактеріальну терапію. У жодному разі не займайтеся самолікуванням!

Профілактика туляремії
Для профілактики туляремії у людини використовують живу туляремійну вакцину (Ельберта — Гайського). Ревакцинацію здійснюють за показаннями через п’ять років (тварин не вакцинують).
Профілактика захворювання в ендемічних районах зводиться до боротьби із гризунами.

Стійкість патогену
Збудник туляремії характеризується високою стійкістю до впливу навколишнього середовища, особливо за низької температури та високої вологості. У зерні, соломі за температури нижче 0 °С бактерії залишаються життєздатними до шести місяців, а за температури 20–30 °С — до 20 днів. У замороженому м’ясі патоген може зберігатися до трьох місяців, тривалий час зберігається в охолодженому молоці, вершках.
Менш резистентні бактерії в сухому середовищі. Нестійкі до високих температур (за 60 °C гинуть через 10–20 хв, за 100 °С — через 1–2 хв). Прямі сонячні промені знищують патоген через 20–30 хв. Згубно діють на збудника туляремії УФ-випромінювання та стандартні дезінфекційні засоби (розчини лізолу, хлораміну, хлорного вапна вбивають його за 3–5 хв).

09/06/2026

Ситуація з першого погляду

Спалах хвороби, спричиненої вірусом Бундібуджйо (BVD), у Демократичній Республіці Конго продовжує швидко розвиватися, збільшуючи кількість випадків, географічне поширення та транскордонну передачу до Уганди.

Станом на 6 червня в Демократичній Республіці Конго було зареєстровано загалом 515 підтверджених випадків, серед яких 91 летальний випадок.

Уганда повідомила про 19 підтверджених випадків, включаючи два летальні випадки, а також один ймовірний випадок смерті. В Уганді спалах залишається епідеміологічно пов'язаним з передачею, що походить з Демократичної Республіки Конго, з доказами як імпортованих інфекцій, так і вторинної передачі серед контактних осіб та медичних працівників.

Національні органи влади у співпраці з ВООЗ та партнерами вживають широкомасштабного пакету заходів реагування.

08/06/2026

Лістеріоз – інфекційне захворювання

Лістеріоз – це бактерійна інфекція, яка, в основному, викликається бактерією Лістерія (Listeria monocytogenes), яка широко поширена в природі і може бути виявлена в ґрунті, воді, рослинності, фекаліях деяких тварин і може забруднити харчові продуті. У число останніх входять м’ясні напівфабрикати, консервовані і ферментовані м’ясні продукти, сосиски, серделі, паштети; молочні продукти – м’які сири, непастерилізоване молоко, морозиво, готові салати з майонезом – з капусти і моркви, паростків квасолі, а так само свіжі овочі (бактерії потрапляють при використанні гною у вигляді добрива), рибні продукти холодного копчення. Лістерія може виживати і розмножуватися при низьких температурах, зазвичай підтримуваних в холодильнику, тривало витримує 20 % концентрацію кухарської солі. Під впливом сонячних променів гине через 2 -15 діб, при дії температури в 100оС гине через 5-10 хвилин.

Вживання забруднених харчових продуктів, що містять лістерії у великих кількостях, є основним шляхом передачі інфекції, вона може так само передаватися від хворої людини до людини, від вагітної жінки до плоду, при укусі кліща, вдиханні пилу, що містить бактерію, незахищеному статевому контакті.

Частіше на важку форму лістеріозу хворіють вагітні жінки (зараженість в 20 разів вища, ніж серед здорових), літні люди, немовля, особи з ослабленим імунітетом (у зв’язку з ВІЛ, лейкемією, раком, пересадкою органів, стероїдною терапією).

Лістеріоз харчовий – це одна з найважчих хвороб харчового походження.

Існує два основні типи лістеріозу:
– неінвазивна форма – фебрильний лістеріозний гастроентерит – є легкою формою хвороби, що розвивається, в основному, у здорових людей. Симптоми включають діарею, підвищену температуру тіла, головний біль, міалгії (м’язовий біль). Інкубаційний період короткий і триває декілька днів; – інвазивний лістеріоз – важка форма хвороби і висока смертність (20-30%). Симптоми включають високу температуру тіла, м’язові болі (міалгії), загальне зараження крові (септицемію), запалення мозку (менінгіт). Інкубаційний період триває одну-дві тижні, але може коливатися від декількох днів до 90 днів. Тривалість захворювання від декількох днів до 1,5 місяців.

Лістеріоз, залежно від форми, можна лікувати амбулаторно і в умовах стаціонару. Для лікування важких випадків використовують антибіотики.

Боротьбу з лістеріозом необхідно проводити на усіх ділянках продовольчого ланцюга. Рекомендації з профілактики включають:
безпечне поводження з харчовими продуктами,
дотримання чистоти,
сирі продукти зберігати окремо від готових,
виключити з раціону термічно не оброблені молочні і м’ясні продукт, ретельно мити овочі,
використовувати безпечну воду,
зберігати продукти при безпечній температурі,
дотримуватися термінів придатності продуктів.

05/06/2026

05/06/2026

Еризипелоїд: ЩО ЦЕ ТАКЕ?

Еризипелоїд — це гостре бактеріальне інфекційне захворювання шкіри, яке спричинюється бактерією Erysipelothrix rhusiopathiae. Найчастіше уражаються пальці та кисті рук. Захворювання зазвичай пов’язане з професійною діяльністю та контактом із м’ясом, рибою або тваринами, тому його іноді називають «професійною інфекцією м’ясників і рибалок».
Залежно від клінічного перебігу виділяють кілька форм захворювання:
• Шкірна форма є найпоширенішою та характеризується локальним ураженням шкіри.
• Суглобова форма супроводжується запаленням прилеглих суглобів.
• Генералізована форма зустрічається рідко, але може призводити до ураження внутрішніх органів.

Захворювання зазвичай починається через кілька днів після інфікування.
На шкірі з’являється болюча червонувато-фіолетова пляма з чіткими межами, яка поступово збільшується. Можливий набряк, печіння та свербіж. Загальні симптоми, такі як підвищення температури та слабкість, спостерігаються рідко.
Інфікування відбувається через пошкоджену шкіру при контакті з зараженим м’ясом, рибою, тваринами або продуктами їх переробки. До групи ризику належать працівники м’ясокомбінатів, рибної промисловості, ветеринари та кухарі.
Діагноз встановлюється на підставі клінічної картини та професійного анамнезу. За потреби проводиться бактеріологічне дослідження для підтвердження збудника.
Основою лікування є антибактеріальна терапія. При своєчасному зверненні прогноз сприятливий. Ускладнення виникають рідко, але при генералізованій формі потрібне стаціонарне лікування.

Профілактика включає використання захисних рукавичок при роботі з м’ясом або рибою, своєчасну обробку ран та дотримання правил гігієни.

04/06/2026

Небезпечні харчові продукти щорічно стають причиною 866 мільйонів випадків захворювань та 1,5 мільйона смертей, причому найбільшому ризику піддаються маленькі діти

Женева, 4 червня 2026 року — Згідно з новими оцінками, оприлюдненими сьогодні Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), ризик захворіти через споживання небезпечних харчових продуктів для дітей віком до п’яти років майже втричі вищий, ніж для дітей старшого віку та дорослих.

Незважаючи на те, що вони становлять лише 9% світового населення, маленькі діти страждають від майже третини всіх випадків харчових отруєнь, особливо діарейних захворювань, які можуть бути смертельними для цієї вразливої вікової групи.

Крім того, вплив хімічних небезпек, таких як метилртуть і свинець у їжі, може зашкодити мозку, що розвивається, та спричинити у дітей неврологічні проблеми та проблеми розвитку, які залишаться на все життя.

За оцінками ВООЗ, небезпечна їжа щорічно спричиняє близько 866 мільйонів випадків захворювань та 1,5 мільйона смертей, багато з яких можна було б запобігти за допомогою таких заходів, як поліпшення водопостачання, санітарії та гігієни, застосування практик безпеки харчових продуктів, таких як пастеризація, та забезпечення доступу до медичної допомоги для вразливих груп населення.

Контакт із біологічними небезпеками, зокрема з бактеріями та вірусами, що передаються через харчові продукти, а також із паразитарними інфекціями, став причиною більшості харчових отруєнь (близько 860 мільйонів випадків у 2021 році), тоді як вплив хімічних речовин спричинив непропорційно велику частку смертей. У 2021 році на хімічні небезпеки припадало аж 73 % смертей, пов’язаних із забрудненими харчовими продуктами. Більшість цих смертей, пов’язаних із хімічними речовинами, були пов’язані з неорганічним миш’яком (42%) та свинцем (31%), головним чином тому, що ці речовини підвищують ризик серцевих захворювань та раку.

Окрім впливу на здоров’я, за оцінками дослідження, у 2021 році захворювання, спричинені харчовими продуктами, призвели до втрати продуктивності (відсутність на роботі через хворобу) на суму близько 310 млрд доларів США. Коли економічний вплив було скориговано з урахуванням різниці у вартості життя між країнами, оцінка втрат продуктивності зросла до 647 млрд доларів США.

«Безпека харчових продуктів — це не абстрактне питання: воно стосується кожного прийому їжі, кожної родини, кожного дня. Небезпечні харчові продукти завжди були серйозною проблемою для громадського здоров’я, але дотепер нам бракувало загальної картини їхніх приголомшливих людських та економічних наслідків. Ці нові оцінки змінюють ситуацію», — сказав Генеральний директор ВООЗ.

Новий аналіз ВООЗ значно розширює базу даних, оцінюючи 42 основні харчові небезпеки, включаючи бактерії, віруси, паразитів та хімічні речовини, у 194 країнах за період з 2000 по 2021 рік. Оцінки тепер включають нові небезпеки, зокрема метали, ротавірус та Trypanosoma cruzi (паразит, що викликає хворобу Шагаса).

Харчові продукти можуть бути забруднені хімічними речовинами, такими як неорганічний миш’як, свинець та метилртуть, що походять з природних джерел та є наслідком діяльності людини. Після того, як ці речовини потрапляють у харчовий ланцюг, їх часто важко або неможливо видалити. ВООЗ закликає уряди запобігати забрудненню – шляхом покращення сільськогосподарських практик, посилення промислового контролю та введення більш суворих екологічних норм.

Хоча з часом вміст деяких металів у їжі зменшується, ці оцінки вперше показують тягар серцево-судинних захворювань, раку та інтелектуальної інвалідності, що є наслідком впливу металів через раціон харчування. Неорганічний миш’як та свинець пов’язані з понад 1 мільйоном смертей на рік; метилртуть може шкодити мозку, що розвивається, та спричиняти у дітей неврологічні проблеми та проблеми розвитку, які залишаються на все життя.

Дані показують, що харчові захворювання не тільки зберігаються, але й погіршуються через зміни клімату, що збільшують ризики забруднення, та через резистентність до антимікробних препаратів, що ускладнює лікування інфекцій. Країни повинні вжити термінових заходів, використовуючи ці оцінки для цілеспрямованих втручань, інвестувати в епідеміологічний нагляд та подолати роз’єднаність між секторами охорони здоров’я, сільського господарства та охорони довкілля. Затримка коштує людських життів».

Оцінки охоплюють 42 харчові небезпеки, але багато інших потенційно важливих небезпек не вдалося включити через недостатність даних. До них належать бактерії, стійкі до антимікробних препаратів, залишки пестицидів та пер- та поліфторалкільні речовини (PFAS). Також були виключені інші наслідки для здоров’я, такі як порушення росту внаслідок впливу афлатоксинів або ентеропатогенних бактерій, а також мертвонародження через лістеріоз.

Всесвітній день безпеки харчових продуктів

ВООЗ оприлюднює ці оновлені оціночні дані щодо захворювань, спричинених харчовими продуктами, напередодні Всесвітнього дня безпеки харчових продуктів, який відзначається 7 червня 2026 року. Тема цьогорічного заходу — «Від проблеми до рішень — безпечні харчові продукти скрізь».