13/09/2026
Взаємодія двох генів виявляє ризик метастазування РМЗ⬇️
▫️
▫️
▫️
#онкологія #онкологіяукраїни #валерійзуб #наоу #новинимедицини #медицина #клінічнідослідження #новинионкології #рмз #ракмолочноїзалози
💠 Дослідження, проведене китайськими та американськими вченими, виявило, що взаємодія між двома генами може пояснити, чому деякі пацієнти з раком молочної залози стикаються з набагато вищим ризиком віддалених метастазів, тоді як інші з, здавалося б, схожим захворюванням мають набагато кращий прогноз. Дослідники виявили зв'язок між SUCLA2 та USP10, який сильно корелює з виживанням без віддалених метастазів. Що важливіше, цей прогностичний зв'язок різко змінюється залежно від того, чи отримують пацієнти лікування, що підкреслює важливість врахування молекулярних взаємодій при прогнозуванні клінічних результатів.
🔹Дослідження було опубліковано в журналі Computational Biomedicine 22 липня 2026 року.
💠 Рак молочної залози залишається однією з провідних причин смерті від раку в усьому світі. Хоча досягнення в хірургії, променевій, ендокринній, таргетній та хіміотерапії значно покращили виживання хворих на РМЗ, віддалені метастази залишаються основною причиною смертності. Тому надійні біомаркери, здатні ідентифікувати пацієнтів з високим ризиком метастазування, є важливими для розробки персоналізованих стратегій лікування.
💠 Попередні дослідження показали, що мітохондріальний метаболічний фермент SUCLA2, та деубіквітінуючий фермент USP10, що беруть участь у багатьох пов'язаних з раком сигнальних шляхах, окремо можуть впливати на прогресування пухлини. Однак, їхній спільний вплив на прогноз пацієнта залишався невідомим.
🔹Щоб відповісти на це питання, дослідники Південно-західного нафтового університету Ченду, Університету Сун Яцена, та Медичної школи Гроссмана Нью-Йоркського університету, проаналізували клінічні дані та дані експресії генів від чотирьох незалежних когорт хворих на РМЗ, що складалися з пацієнтів з доступною інформацією про виживання без віддалених метастазів. Замість того, щоб оцінювати кожен ген окремо, пацієнти були стратифіковані відповідно до комбінованих моделей експресії SUCLA2 та USP10.
💠 Аналіз даних виявив вражаючу знахідку - пацієнти з комбінацією низької експресії SUCLA2 та високої експресії USP10 мали значно гірше виживання без віддалених метастазів, якщо вони не отримували лікування. Однак серед пацієнтів, які проходили лікування, цей підвищений ризик метастазування більше не спостерігався. Окремо, ні SUCLA2, ні USP10 не передбачали результати лікування пацієнтів у чотирьох незалежних когортах.
🔹Ці результати свідчать про те, що взаємодія між двома генами несе клінічно значущу прогностичну інформацію, яку неможливо зафіксувати жодним біомаркером окремо. Врахування взаємодії генів може покращити стратифікацію ризику та більш персоналізовані рішення щодо лікування.
💠 Результати також продемонстрували, що взаємодія SUCLA2 та USP10 може представляти раніше невизнану терапевтичну вразливість РМЗ. Якщо це буде підтверджено в майбутніх дослідженнях, націлення на цей шлях може сприяти розробці спрямованих на зменшення прогресування метастазів стратегій лікування.
🔹Хоча для повного розуміння основних молекулярних механізмів співпраці SUCLA2 та USP10 будуть потрібні додаткові дослідження, ця робота підтверджує необхідність розробки біомаркерів. Автори вважають, що це допоможе визначаючи підгрупи пацієнтів, які, незважаючи на спільні клінічні характеристики захворювання, будуть по-різному реагують на лікування,
▫️
▫️
▫️
▫️
https://www.sciexplor.com/
He, X., et al. (2026). SUCLA2-USP10 interaction rather than SUCLA2 alone correlates with metastasis in breast cancer patients. Computational Biomedicine. DOI: 10.70401/cbm.2026.0022. https://www.sciexplor.com/cbm/articles/cbm.2026.0022