Міністерство охорони здоров'я України

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Міністерство охорони здоров'я України

Міністерство охорони здоров'я України Офіційні канали МОЗ України: https://linktr.ee/MOH_Ukraine Приймальня громадян
вул. Ярославська,41
м.Київ, 04071
(044)425-05-26

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко під час робочого візиту до Львова відвідав Львівський національний медични...
06/06/2026

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко під час робочого візиту до Львова відвідав Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького 🎓

Тут наприкінці 2024-го стартував пілотний проєкт із запровадження сучасних підходів у медичній освіті. У його межах на базі вишу створили першу в Україні багатопрофільну Університетську лікарню.

Під час візиту міністр ознайомився з роботою її клінічних підрозділів:

🔹Відділення інтервенційної радіології та ангіографічна операційна. Окрему увагу приділили роботі Центру дерматології та венерології, створеного після реорганізації обласного шкірно-венерологічного диспансеру.

🔹Клініка лабораторно-інструментальної діагностики: тут із травня цього року працює новий магнітно-резонансний томограф Siemens Magnetom Sola 1,5 Тл, закуплений ДП «Медичні закупівлі України» на замовлення МОЗ за державний кошт. МРТ-обстеження доступні для пацієнтів у межах Програми медичних гарантій — зокрема за пакетами амбулаторної та стаціонарної допомоги. Очікується, що кабінет зможе проводити 300–400 досліджень щомісяця, або до 5 тисяч досліджень на рік.

🔹 Центр симуляційної медицини ЛНМУ. Від початку 2026 року тут уже проведено понад 60 тренінгів і практичних навчань для більш як тисячі студентів, інтернів, лікарів та медичних сестер. Навчання відбувається в умовах, максимально наближених до реальної клінічної практики, із залученням міжнародних експертів.

🔹Центр ветеранського та адаптивного спорту: він працює для ветеранів, військовослужбовців, людей після поранень, осіб з інвалідністю, студентів і цивільних пацієнтів. Центр поєднує фізичне відновлення, адаптивний спорт, психологічну підтримку та соціальну інтеграцію.

✅Паралельно триває розвиток інфраструктури університету. Міністр оглянув хід капітального ремонту теоретичного корпусу ЛНМУ, який реалізується за підтримки Ukraine Facility. Проєкт передбачає створення сучасного, безпечного та безбар’єрного освітнього простору. Загальна вартість робіт становить понад 234 млн грн. Також триває реконструкція гуртожитку №7 ЛНМУ. Загальна вартість проєкту становить понад 27 млн грн. Після завершення робіт гуртожиток забезпечить сучасні, безпечні та доступні умови проживання для 448 студентів.

Пілотний проєкт із запровадження сучасних підходів у медичній освіті триватиме до кінця цього року. За результатами його реалізації МОЗ планує підготувати рішення щодо масштабування моделі університетської лікарні на інші заклади вищої медичної освіти України.

💻 Сьогодні EHealth Україна— це не просто ІТ-рішення, а найбільша державна цифрова інфраструктура України, яка об’єднує м...
06/06/2026

💻 Сьогодні EHealth Україна— це не просто ІТ-рішення, а найбільша державна цифрова інфраструктура України, яка об’єднує мільйони пацієнтів, сотні тисяч медпрацівників і закладів охорони здоров'я.

Про те, як технології вже змінюють медичну сферу і що чекає її в майбутньому — обговорювали учасники блоку «Медицина і технології: коли майбутнє вже тут» під час Національного форуму «Здорова Україна 2030» в Ужгороді.

📊 Сьогодні в ЕСОЗ зберігається понад 5 мільярдів медичних записів. Це справжній «інтелектуальний центр» охорони здоров’я: дані дозволяють бачити реальну картину хвороб, планувати закупівлі ліків та швидко реагувати на виклики.

🔹 За кілька років в Україні вдалося побудувати систему, яка витримала пандемію COVID-19, повномасштабну війну та продовжує розвиватися.

🔹 Електронні рецепти, направлення, медвисновки і електронні лікарняні та інші цифрові сервіси стали звичною частиною життя мільйонів українців.

🔹 Серед пріоритетів для розвитку – нова функціональність Кабінету пацієнта, впровадження інструментів штучного інтелекту та технологій, які зменшуватимуть навантаження на лікарів, удосконалення управління даними та транскордонний обмін.

🧫 З 81 проби води, відібраної з 29 травня по 3 червня 2026 року з річок і водойм у межах офіційних пляжних зон в Україні...
06/06/2026

🧫 З 81 проби води, відібраної з 29 травня по 3 червня 2026 року з річок і водойм у межах офіційних пляжних зон в Україні, 12 проб (14,8%) не відповідали санітарним нормам за мікробіологічними показниками.

✅ Де можна купатися

Станом на 4 червня якість води на пляжах безпечна та відповідає встановленим нормам:

▪️ Київ: у Дніпровському районі у межах пляжів «Венеція», «Веселка», «Молодіжний», «Передмістна слобідка», «Центральний» та Деснянському районі у межах пляжу «Чорторий» (парк «Муромець») на р. Дніпро.

⚠️ Офіційно пляжний сезон у Києві не відкрито.

▪️ Волинська область: у межах пляжів міст Луцька, Нововолинська, селища Любешева, пляжів загального користування у Шацькій ОТГ Ковельського району на озері Світязь та в урочищі Гряда, міста Ковель на р. Турія та міста Берестечко Луцького району на р. Стир села Згорани Ковельського району.

▪️ Дніпропетровська область: у межах пляжів «Сагайдак», «Парк культури та відпочинку Придніпровський» і на Монастирському острові міста Дніпра, у межах пляжів міст Жовті води, Павлоград, Зеленодольськ, у зоні набережної міст Кам’янське та Самар.

⚠️ Пляжі на Дніпропетровщині офіційно не відкриті.

▪️ Житомирська область: у межах пляжу у м. Звягель на вул. Богуна (р. Случ).

▪️ Івано-Франківська область: у межах пляжів Івано-Франківська та селища Поляниця Яремчанської міської ради.

▪️ Київська область: у межах дитячого пляжу «Чайка» у селищі Чайка Обухівського району.

🙅 Дослідження не проводилися: у межах міських пляжів в містах Переяслав і Білій Церкві («Центральний»).

⚠️ Пляжі на Київщині офіційно не відкриті.

▪️ Кіровоградська область: на пляжі селища Новоархангельськ Голованівського району на р. Синюха.

🙅 Дослідження не проводились: у межах пляжів «Світловодський» у місті Світловодськ на р. Дніпро, у селищі Вільне Світловодського району на озері «Голубе», «Гайворонський» міста Гайворон на р. Південний Буг.

▪️ Львівська область: у межах пляжів у містах Золочів на озері Молодіжне, Моршин, Перемишляни, у селі Верещиця Яворівського району на р. Верещиця, селищах Гонятичі, Підберізці, Коросне, селі Вербіж Миколаївської ОТГ на озері Задорожнє.

▪️ Миколаївська область: у межах пляжу «Райдуга» міста Первомайськ, пляжі міста Південноукраїнськ, Нова Одеса на р. Південний Буг, пляжу «Стрілка» у Миколаєві на р. Інгул, пляжу «Чайка» у Миколаєві на Бузькому лимані.

❌ На водних об’єктах Миколаївщини заборонено купатися відповідно до розпорядження ОВА.

▪️ Одеська область: у межах пляжів Одеси («Відрада», «Лузанівка», «Аркадія», «Дельфін», 10-та станція Великого Фонтану, 13-та станція Великого Фонтану, 16-та станція Великого Фонтану) та пляжу «Центральний» міста Чорноморська.

🙅 Дослідження не проводились: у межах пляжів в Одеському районі (села Сичавка Південнівської ОТГ; «Загар» та «Лагуна» у селі Грибівка Дальницької ОТГ); у Білгород-Дністровському районі (селище Затока, села Курортне, Велика Балабанівка, пляжі «Росєйка» і «Катранка» у селищі Сергіївка); в Ізмаїльському районі (селище Приморське).

▪️ Полтавська область: у межах пляжів міст Миргород на р. Хорол, Кобеляки, Кременчук на р. Дніпро та р. Сухий Кагамлик, селищ Білики та Нові Санжари на р. Ворскла, села Світлогірське на Кам’янському водосховищі.

▪️ Рівненська область: у межах пляжу в місті Дубровиця Сарненського району на р. Горинь, пляжу міста Здолбунів на ставі Малопроточному та на р. Устя, міських пляжів у Рівному на озері Басів Кут, міських пляжів міста Млинів Дубенського району; пляжу селища Гоща Рівненського району.

▪️ Тернопільська область: у межах пляжів у місті Тернопіль та селищі Залізці Тернопільського району.

▪️ Хмельницька область: у межах міського пляжу в місті Славута на р. Богушівка, пляжів міст Красилів, Полонне на р. Хомора, Нетішин, Старокостянтинів, міського пляжу в місті Ізяслав на р. Горинь, пляжу вілли «Дві ріки» у селищі Велика Слобідка Кам’янець-Подільського району на р. Мукша.

▪️ Черкаська область: у межах пляжів міст Черкаси та Багачеве.

▪️ Чернівецька область: у межах пляжів міста Великий Кучурів, селищ Бояни та Магала Чернівецького району.

▪️ Чернігівська область: у межах міського пляжу «Золотий берег» міста Чернігова.

⛔ Де не можна купатися

Станом на 4 червня не можна купатися через невідповідність якості води за мікробіологічними показниками:

▪️ У Києві на річці Дніпро та міських озерах якість води не відповідала нормам за мікробіологічними показниками: у Дніпровському районі – пляжі «Дитячий» і «Золотий» на р. Дніпро, «Тельбін»; у Деснянському районі – пляж «Райдуга» (на р. Дніпро), пляж «Троєщина» (р. Десенка), у Голосіївському районі – «Галерний»; в Оболонському районі – «Острів Оболонь», «Вербний» та «Пуща-Водиця» на 5-7 лінії.

▪️ На Вінниччині вода не відповідала нормам за мікробіологічними показниками на пляжах «Хімік», «Гонти», «Центральний» у місті Вінниця на р. Південний Буг.

▪️ У Дніпропетровській області якість води не відповідала нормам за мікробіологічними показниками у межах пляжів міста Кривий Ріг на річках Інгулець та Саксагань.

▪️ У Житомирській області якість води з пляжів не відповідала нормам за мікробіологічними та хімічними показниками у межах пляжу у місті Коростень (р. Уж), дитячого та дорослого пляжу в Гідропарку в місті Житомир на р. Тетерів.

▪️ У Тернопільській області якість води не відповідала нормам за мікробіологічними показниками у межах пляжу в місті Хоростків біля урочища Дубина Чортківського району.

▪️ У Хмельницькій області якість води не відповідала нормам за мікробіологічними та хімічними показниками у межах пляжів у містах Хмельницький та Шепетівка.

▪️ У Чернівецькій області якість води з міського пляжу міста Чернівці не відповідала мікробіологічним показникам.

❌ У Закарпатській, Одеській та Сумській областях офіційних річкових пляжів не зареєстровано. Про якість води з водойм у місцях відпочинку на водних об’єктах рекреаційного та оздоровчого використання повідомляється на сайтах або у засобах масової інформації цих областей.

⛔ У зв’язку з війною та загрозою для населення у Донецькій, Запорізькій, Харківській та Херсонській областях місцеві органи виконавчої влади у 2026 році не відкриватимуть рекреаційні та оздоровчі зони на водних об’єктах.

Нагадаємо, фахівці регіональних ЦКПХ щотижня здійснюють моніторинг якості води: відбирають проби з річок і водойм для лабораторного аналізу, щоб вчасно виявити перевищення показників, небезпечних для здоров’я населення.

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко відвідав Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний цен...
06/06/2026

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко відвідав Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр, де запрацював новий лінійний прискорювач. Це вже 20-й апарат із 21, закупленого ДП «Медичні закупівлі України» на замовлення МОЗ державним коштом. Монтаж останнього завершується у Чернігові.

Обладнання загальною вартістю 888 млн грн придбано упродовж 2023-2024 років. Воно є одним із ключових елементів сучасного лікування онкозахворювань та дозволяє проводити високоточну променеву терапію.

Запуск нових лінійних прискорювачів робить лікування раку доступнішим. Лише у 2025 році послугу радіотерапії отримали 48 тисяч людей – це у 1,5 рази більше ніж у 2022 році.

Найбільше послуг радіотерапії торік надали
✴️ Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр
✴️ Київський міський клінічний онкологічний центр
✴️ Дніпровський обласний онкологічний диспансер

💊 Держава не лише інвестує в обладнання, а й фінансує лікування. Тариф НСЗУ Національна служба здоров'я України на послуги радіотерапії становить 51 368 грн за курс лікування, а при застосуванні сучасних лінійних прискорювачів — 77 052 грн.

У 2025 році держава сплатила медичним закладам 3 млрд 11 млн грн за надання такої допомоги пацієнтам.

🗓️ Наступним етапом розвитку стане закупівля обладнання для брахітерапії. Йдеться про метод лікування, за якого джерело випромінювання розміщується в зоні пухлини або максимально близько до неї. Це дозволяє підвищити ефективність лікування та мінімізувати вплив на здорові тканини.

Онкозахворювання – один із найбільших викликів для системи охорони здоров’я. Саме тому держава послідовно розвиває комплексну онкополітику відповідно до Національної стратегії щодо контролю злоякісних новоутворень до 2030 року.

Розвиток сучасної інфраструктури лікування, забезпечення медзакладів обладнанням та фінансування медичних послуг є частиною системної державної політики, спрямованої на підвищення доступності та якості онкологічної допомоги для українців.

💊 В Ужгороді відбувся Національний форум «Здорова Україна 2030», присвячений впровадженню європейських підходів у систем...
06/06/2026

💊 В Ужгороді відбувся Національний форум «Здорова Україна 2030», присвячений впровадженню європейських підходів у системі охорони здоров’я та розвитку партнерства між державою, регіонами, бізнесом і міжнародними організаціями.

🇺🇦 У межах форуму пройшла панель «Зроблено в Україні: лікарські засоби», яку представили заступник міністра охорони здоров’я України Євгеній Гончар та співголова комітету з питань охорони здоров’я Спілки українських підприємців Євгенія Піддубна.

Під час дискусії йшлося про розвиток українського фармвиробництва, посилення ролі вітчизняних ліків у системі охорони здоров’я та створення умов, за яких виробники зможуть масштабувати виробництво й стабільно забезпечувати пацієнтів якісними та доступними препаратами.

📌 Ключову увагу приділили практичним інструментам підтримки галузі: державним закупівлям, довгостроковим договорам із виробниками, фінансовим і регуляторним механізмам. Такі рішення допомагають виробникам інвестувати у нові виробничі лінії, розвиватися та краще відповідати на потреби системи охорони здоров’я.

💙 Окремо обговорили розвиток програми «Доступні ліки»: попри виклики війни, вона не зупинялася: держава продовжує її фінансувати та розширювати доступ пацієнтів до необхідних препаратів. У 2026 році бюджет програми становить понад 10 млрд грн, а в липні планується її розширення ще на 50 діючих речовин для лікування серцево-судинних захворювань.

🔬 Також учасники наголосили на потенціалі української фармацевтичної галузі. Вітчизняні виробники мають значний досвід, власні R&D-центри, виробляють препарати різних терапевтичних груп та експортують продукцію у понад 60 країн світу.

✅ В цьому контексті обговорили питання довіри до українських ліків: зокрема, учасники наголосили, що важливо не лише розвивати виробництво, а й посилювати розуміння того, що українські препарати можуть бути конкурентними за якістю, ціною та доступністю. Для цього пацієнти й лікарі мають отримувати більше зрозумілої інформації про ефективність і безпечність вітчизняних лікарських засобів.

🤝Загалом, розвиток українського фармвиробництва важливий не лише для економіки, а й для стійкості системи охорони здоров’я. Адже чим більше критично важливих лікарських засобів виробляється в Україні, тим меншою є залежність від зовнішніх постачань і тим стабільніше пацієнти можуть отримувати необхідне лікування.

Тому МОЗ продовжує роботу над тим, щоб українці мали доступ до якісних, ефективних і доступних лікарських засобів, а українські фармвиробники - прозорі та передбачувані умови для розвитку, інвестицій і виходу на міжнародні ринки.

🔹 Клінічні дослідження як стратегічний напрям євроінтеграції: у фокусі форуму «Здорова Україна 2030»🔬 Клінічні досліджен...
05/06/2026

🔹 Клінічні дослідження як стратегічний напрям євроінтеграції: у фокусі форуму «Здорова Україна 2030»

🔬 Клінічні дослідження є важливим інструментом розвитку медицини, науки та економіки. Вони відкривають для пацієнтів доступ до інноваційного лікування, сприяють впровадженню нових медичних технологій та посилюють конкурентоспроможність системи охорони здоров’я.

🇪🇺 Практичні кроки для розвитку цього напряму, підвищення привабливості України для міжнародних досліджень та наближення до європейських підходів обговорили під час тематичного блоку «Клінічні випробування в Україні: потенціал та шляхи розвитку», що відбувся у межах Національного форуму «Здорова Україна 2030».

📄 Учасники наголосили, що практична робота в цьому напрямі вже триває: Україна поступово наближає національне законодавство до вимог ЄС, впроваджує європейські правила проведення клінічних випробувань лікарських засобів, цифровізує регуляторні процедури та посилює систему етичного нагляду.

✅ Водночас клінічні дослідження в Україні вже відповідають оновленому стандарту GCP ICH (міжнародним правилам належної клінічної практики). Це зміцнює довіру до України як майданчика для проведення міжнародних клінічних випробувань.

💻 Серед уже реалізованих кроків: скорочення строків регуляторного розгляду матеріалів клінічних випробувань із 45 до 30 днів, розширення можливостей для проведення досліджень різних типів лікарських засобів, а також цифровізація частини процедур. Зокрема, з 1 квітня 2026 року запрацював механізм подання електронних заяв на клінічні випробування та суттєві поправки через Єдине вікно МОЗ.

🏥 Окрему увагу приділили потенціалу України як майбутнього європейського хабу клінічних досліджень. Попри виклики воєнного часу, Україна зберегла висококваліфікованих дослідників, сучасну клінічну базу, досвід участі в міжнародних багатоцентрових дослідженнях та здатність системи охорони здоров’я швидко адаптуватися до нових умов.

🔹Зокрема, станом на 1 червня 2026 року в Україні на різних стадіях перебувають 303 клінічні випробування, зокрема затверджені та ті, що вже розпочаті й тривають.

🤝 Крім цього, під час заходу відбулося підписання Меморандуму про співпрацю між Державний експертний центр МОЗ України та Асоціацією «Виробники ліків України». Одним із ключових напрямів співпраці визначено розвиток сфери клінічних випробувань, гармонізацію регуляторних підходів із законодавством ЄС, дотримання етичних стандартів і захист прав учасників досліджень.

ℹ️ Загалом, розвиток клінічних досліджень є важливою складовою модернізації системи охорони здоров’я та європейської інтеграції України. Подальша робота в цьому напрямі сприятиме ширшому доступу пацієнтів до сучасного лікування, розвитку медичної науки, залученню інвестицій та посиленню ролі України в європейському науковому й медичному просторі.

🇪🇺 Транскордонна медицина є одним із ключових інструментів інтеграції до Європейського простору здоров’я. Вона відкриває...
05/06/2026

🇪🇺 Транскордонна медицина є одним із ключових інструментів інтеграції до Європейського простору здоров’я. Вона відкриває нові можливості для пацієнтів, сприяє підвищенню якості медичних послуг та створює умови для розвитку конкурентоспроможних медичних закладів

🔹 Практичні кроки для впровадження транскордонної медицини в Україні, законодавчі зміни та перспективи розвитку українських лікарень обговорили під час тематичного блоку в межах Національного форуму «Здорова Україна 2030».

📄 Учасники наголосили, що робота над створенням системи транскордонної медицини вже триває. Зокрема, МОЗ працює над законодавчими змінами, які мають створити зрозумілі правила для мобільності пацієнтів між Україною та державами-членами ЄС.

✅ Законопроєкт передбачає розширення прав українських пацієнтів на лікування за кордоном, механізми відшкодування вартості медичних послуг, взаємне визнання медичних документів, впровадження європейських підходів до медичного страхування та створення умов для отримання медичної допомоги іноземними пацієнтами в Україні.

🏥 Окрему увагу приділили потенціалу українських лікарень. Попри виклики повномасштабної війни, українська система охорони здоров’я зберегла потужний кадровий потенціал, сучасні медичні технології та експертизу в низці спеціалізованих напрямів.

🔹 Серед сфер, які мають значний потенціал для залучення пацієнтів з-за кордону, учасники відзначили реабілітацію, офтальмологію, кардіохірургію, планову ортопедію, репродуктивну медицину та високотехнологічну діагностику.

💻 Водночас для успішної конкуренції необхідно продовжувати розвиток систем управління якістю, модернізацію інформаційних систем, удосконалення тарифної політики, впровадження страхування професійної відповідальності та підвищення рівня сервісу.

🤝 Учасники дискусії погодилися: у майбутньому пацієнти обиратимуть не лише країну лікування, а конкретний медичний заклад. Саме тому якість, безпека, довіра, швидкий доступ до послуг та пацієнтоорієнтований підхід стають ключовими факторами конкурентоспроможності.

ℹ️ Загалом, транскордонна медицина є не лише інструментом європейської інтеграції, а й можливістю для розвитку української системи охорони здоров’я. Її впровадження сприятиме розширенню прав пацієнтів, підвищенню конкурентоспроможності українських лікарень та зміцненню позицій України в Європейському просторі здоров’я.

В Ужгороді розпочався Національний форум «Здорова Україна 2030: стратегія, партнерство, європейський горизонт».Міністр о...
05/06/2026

В Ужгороді розпочався Національний форум «Здорова Україна 2030: стратегія, партнерство, європейський горизонт».

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко презентував ключові вектори трансформації системи охорони здоров’я до 2030 року.

Він окреслив основні виклики, які визначають розвиток галузі:

1️⃣ Наслідки повномасштабної війни.
На Україну припадає майже 40% атак на медичну систему, зафіксованих у світі. За час повномасштабної війни пошкоджено понад 2500 об’єктів медзакладів, понад 330 – зруйновані. Пошкоджено або знищено більш як 650 автомобілів екстреної медичної допомоги.

Водночас система зберегла керованість, вдалося забезпечити безперервність надання медичних послуг та продовжити реалізацію реформ.

✳ Війна змінила структуру потреб у сфері охорони здоров’я та прискорила розвиток нових напрямів: реабілітації, протезування, реконструктивної хірургії, лікування складних бойових травм, ментального здоров’я та системи прицільної медичної евакуації.

2️⃣ Демографічні зміни.
Україна має найнижчий рівень народжуваності в своїй історії. Дев’ять із десяти смертей – пов’язані з неінфекційними захворюваннями.
У відповідь на ці виклики МОЗ розробило Стратегію розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року. Документ визначає три стратегічні цілі: забезпечення доступу до якісних медичних послуг і лікарських засобів, посилення міжсекторальної координації, а також розвиток потенціалу: йдеться про кадри, цифровізацію, інвестиції та нові технології.

3️⃣ Поширення неінфекційних захворювань.
Окремий акцент – на розвитку первинної медичної допомоги, профілактичних програм та боротьбі з серцево-судинними захворюваннями. Близько 80% українців мають сімейного лікаря, у 2026 році капітаційну ставку для первинної ланки збільшено на 19%, а понад 5 млн жителів сільських та прифронтових громад отримали кращий доступ до медичної допомоги завдяки заходам урядової підтримки. Водночас триває реалізація національної програми «Скринінг здоров’я 40+». Понад 750 тисяч людей подали заявки на отримання коштів для проходження скринінгу, а понад 100 тисяч уже пройшли обстеження.

4️⃣ Необхідність подальшої інтеграції в європейський простір здоров’я.
На сьогодні у сфері охорони здоров’я вже імплементовано 92 акти Європейського Союзу, а до 2027 року передбачено адаптацію ще 213 актів відповідно до Національної програми адаптації законодавства. Одним із результатів цієї роботи стане створення Українського фармацевтичного агентства, яке функціонуватиме за стандартами ЄС.

Міністр акцентував, що наступний етап трансформації системи охорони здоров’я буде зосереджений на трьох ключових пріоритетах: формуванні стійкої мережі медичних закладів, інвестиціях у кадровий потенціал та завершенні євроінтеграційних перетворень.

Окрему увагу міністр приділив модернізації медичної інфраструктури. За останні п’ять років відбулася наймасштабніша модернізація системи охорони здоров’я.

🩻 Медзаклади отримали 235 комп’ютерних томографів, 42 магнітно-резонансні томографи, 50 ангіографічних систем та 21 лінійний прискорювач для лікування онкологічних захворювань. Крім того, в Україні реалізується понад 200 інфраструктурних проєктів загальною вартістю понад 30 млрд грн.

Після презентації відбулася панельна дискусія «Інтеграція України в європейський простір здоров’я: виклики та перспективи», учасники якої обговорили ключові завдання на шляху наближення української системи охорони здоров’я до європейських стандартів.

ℹ️ Національний форум «Здорова Україна 2030: стратегія, партнерство, європейський горизонт» організований Міністерством охорони здоровʼя України та Бюро ВООЗ в Україні за підтримки Європейського Союзу та бельгійського агентства з міжнародного співробітництва Enabel.

Уряд затвердив зміни, які дозволять формувати в Україні резерв окремих критично важливих ліків і медичних виробів! ⚡️Так...
05/06/2026

Уряд затвердив зміни, які дозволять формувати в Україні резерв окремих критично важливих ліків і медичних виробів! ⚡️

Такий механізм допоможе зменшити ризик переривання лікування пацієнтів у разі перебоїв із постачанням. Також рішення передбачає розширення переліку медтоварів, які держава закуповує для лікування онкологічних захворювань.

👉🏻Відтепер ДП «Медичні закупівлі України» зможе формувати стратегічний, або буферний, резерв певних критично важливих медичних товарів, закуплених за кошти держави. Такий перелік визначатиме МОЗ України, а обсяг резерву за кожною позицією встановлюватиметься окремо — з урахуванням потреби, строків придатності, умов зберігання та в межах відповідних бюджетних призначень.

Йдеться про зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що, які регулюють порядок використання коштів на централізовані закупівлі медичних товарів, а також визначають напрями профілактики, діагностики та лікування і перелік медичних товарів, які закуповуються через ДП «Медичні закупівлі України».

Крім формування резерву, зміни розширюють перелік медичних товарів для лікування пацієнтів з онкологічними захворюваннями.

До нього включили:
✔️лікарський засіб абіратерон у дозуванні 500 мг (раніше цей препарат був у дозуванні 250 мг), який застосовується для гормональної терапії злоякісних новоутворень;

✔️медичні вироби, необхідні для проведення хіміотерапевтичного лікування (портовані центральні венозні катетери двох типорозмірів — 6,5 Fr та 7 Fr — і голки Губера для роботи з порт-системами).

Також змінами унормовано одиниці виміру окремих медичних виробів для лікування серцево-судинних захворювань — зокрема штуки, набори та комплекти.

«На “Азовсталі” він організував шпиталь, через який пройшла понад тисяча поранених захисників» — історія медика Олександ...
05/06/2026

«На “Азовсталі” він організував шпиталь, через який пройшла понад тисяча поранених захисників» — історія медика Олександра Іванцова 🇺🇦

Він був фельдшером, військовим медиком і людиною, яка до останнього рятувала інших у найважчих умовах війни. Ми продовжуємо розповідати історії українських медиків, чиє життя забрала російсько-українська війна.

Олександр Іванцов народився 6 лютого 1969 року в Черкасах. Закінчив школу, а згодом — Черкаське медичне училище, де здобув фах фельдшера. Уже під час навчання вирізнявся наполегливістю та відповідальним ставленням до медицини. Училище закінчив із червоним дипломом у 1988 році.

Того ж року Олександр пройшов відбір до елітних військ і служив у десантно-штурмовому підрозділі. Після завершення служби займався підприємництвом, а у 2016 році долучився до полку «Азов». У 2019 році очолив медичну службу підрозділу.

💬 «З дитинства пам’ятаю його відкритим і комунікабельним. Він умів об’єднувати людей, багато жартував, мав чудове почуття гумору та завжди був готовий допомогти. Найбільше я сумую за його щирим, заразним сміхом», — згадує донька Софія.

Під час оборони Маріуполя Олександр став одним із тих, хто забезпечував роботу медичної служби на «Азовсталі». Саме він організував шпиталь «Залізяка», через який пройшла понад тисяча поранених захисників.

💬 «Стабілізаційні пункти на “Азовсталі” — це було пекло на землі. У максимально жахливих умовах Кроха працював протягом 86 днів, попри втому продовжував рятувати життя. Він був прикладом надлюдини», — згадує заступник командира 1-го корпусу НГУ «Азов» Микита Надточій.

На «Азовсталі» медик спав лише по кілька годин на добу та схуд на 20 кілограмів. Проте навіть у найважчі моменти підтримував рідних і побратимів.

💬 «Навіть коли наприкінці травня тато виходив у полон, він підтримував нас, казав, що все буде добре і що ми скоро обов’язково побачимося», — розповіла донька.

Після виходу з «Азовсталі» Олександр перебував у російському полоні. Він пройшов через Оленівку, Таганрог та СІЗО №2 у Камишині. У вересні 2025 року його тіло повернули в Україну в межах репатріації загиблих.

Вічна та світла пам’ять Олександру Іванцову. 🕯️
Вічна пам’ять усім, чиє життя забрала росія.

Address

Hrushevskogo, 7
Kyiv
01601

Opening Hours

Monday 09:00 - 18:00
Tuesday 09:00 - 18:00
Wednesday 09:00 - 18:00
Thursday 09:00 - 18:00
Friday 09:00 - 18:00
Saturday 09:00 - 18:00
Sunday 09:00 - 18:00

Telephone

+380442536194

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Міністерство охорони здоров'я України posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to Міністерство охорони здоров'я України:

Shortcuts

Share

Category