17/08/2026
180 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВИДАТНОГО ХІРУРГА ПАВЛА МОРОЗОВА
Морозов Павло Іванович (16.08.1846 – 1927). Лікар-хірург, доктор медицини (1875), ординарний професор (1886), заслужений ординарний професор (1902), перший завідувач кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії (1886–1910; 1917–1922) Університету Св. Володимира (з 1921 – Київського медичного інституту).
Народився у Харкові. Закінчив Катеринославську гімназію (1863) і вступив на фізико-математичний факультет Харківського університету. Два роки потому перейшов на медичний факультет, який закінчив у 1872 р. з відзнакою. З 1872 по 1877 р. працював помічником прозектора кафедри анатомії Харківського університету. В 1874 р. склав іспит і в 1875 р. захистив докторську дисертацію «О влиянии способа растяжения на тазобедренный и коленный суставы». В 1877 р. за поданням професора В. Ф. Грубе обраний штатним доцентом кафедри хірургії з топографічною анатомією.
На початку воєнних дій з Туреччиною (1877) був відряджений від медичного факультету Харківського університету в Дунайську діючу армію для надання допомоги пораненим та вивчення деяких дискусійних питань військово-польової хірургії. Працював ординатором та лікарем-консультантом у військових госпіталях разом з професором М. В. Скліфосовським. Після повернення з театру воєнних дій почав викладати військово-польову хірургію з топографічною анатомією та загальну хірургію з травматологією. У 1883 р., використовуючи досвід війни, П. І. Морозов опублікував у Харкові роботи: «Курс военно-полевой хирургии», «О способе происхождения огнестрельных ран (пробная лекция по предмету военно-полевой хирургии)», «О значении военно-полевой хирургии, как самостоятельной науки в области медицины».
У 1884–1885 рр. виконував обов’язки професора кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії Харківського університету.
В 1886 р. за рекомендацією професорів М. В. Скліфосовського та С.П. Коломніна був обраний завідувачем новоствореної кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії Університету Св. Володимира. Одночасно, на прохання військових лікарів, почав читати лекції з військово-польової хірургії, які проводились у військовому госпіталі. Ці лекції професора П. І. Морозова викликали великий інтерес як у військових, так і у цивільних хірургів Києва. Особлива увага приділялася аналізу механізму дії нового виду гострих куль, що завдавали найбільш складні та небезпечні травми. Свій погляд на механізм дії куль П. І. Морозов виказав у доповіді «О разрушительном действии современных пуль» та 8 січня 1890 р. у виступі «Гуманные требования войны» на урочистому акті Університету Св. Володимира.
П. І. Морозов поєднував викладацьку роботу з практичною, з 1890 по 1904 р. завідував двома хірургічними лікарнями Маріїнської Общини Червоного Хреста. У 1903 р. організував Самаритянські жіночі курси для фельдшериць та повивальних бабок і впродовж 11 років був директором та викладачем цих курсів. 1901 р. ініціював створення Товариства для надання швидкої лікарської допомоги.
Брав найактивнішу участь в організації медичного відділення при Вищих жіночих курсах у Києві, перетвореного у Київський жіночий медичний інститут, де професорував одразу на двох кафедрах: нормальної анатомії і оперативної хірургії з топографічною анатомією, а з 1916 по 1920 р. був директором Інституту. Проректор Університету Св. Володимира (1906–1910), виборний секретар медичного факультету Університету впродовж двох каденцій.
Учасник перших шістьох Пироговських з’їздів хірургів, де виступав з різних питань військово-польової та загальної хірургії; організатор та головуючий VI Пироговського з’їзду, який проходив у Києві в 1896 р.
У 1910 р. П. І. Морозов вийшов на пенсію та залишився понадштатним професором Університету. Йому було доручене викладання військово-польової хірургії студентам 7-го і 9-го семестрів. В 1917 р. професор П. І. Морозов знову призначений завідувачем кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії, яку очолював до 1922 р.
Автор близько 30 оригінальних наукових досліджень, присвячених питанням військово-польової хірургії, топографічній анатомії, загальній хірургії, травматології та морально-гуманістичним аспектам ведення війни.
Цінний навчальний посібник «Основы оперативной хирургии и топографической анатомии. Пособие для учащихся и молодых начинающих врачей с многочисленными рисунками в тексте» не був надрукований державним видавництвом. Книга – здобуток 55-річної педагогічної діяльності П.І. Морозова, одного з найкращих вчителів медичного факультету Університету Св. Володимира, була видана у 1926 р. в Берліні медичним видавництвом «Врач».
Наукові праці: Курс военно-полевой хирургии. – Харьков, 1883. – Вып.1; Задачи современной оперативной хирургии // Унив. известия. – 1886. – №9. – С. 21–38; Война, ее орудия и жертвы // Унив. известия. – 1892. – №2. – С. 1–24; Гуманные требования войны // Унив. известия. – 1890. – №1. – С. 1–48; Основы оперативной хирургии и топографической анатомии. – Берлин, 1926 та ін.
Фото з фондів Національний музей медицини України. National Museum of Medicine of Ukraine
Комплекс "Музей медицини" ХНМУ
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
