27/05/2026
АЮРВЕДА ТА ЛАБОРАТОРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ КРОВІ
В своїй практиці я дуже часто стикаюся з такою ситуацією, коли лабораторні дослідження людини не допомагають, а радше заважають глибоко розібратися лікарю в стані пацієнта. Часто це також заважає самій людині спрямувати свої зусилля в лікуванні саме на важливі причини хвороби, а отже й отримати ефективний результат. Це зовсім не означає, що аюрведа ігнорує сучасні досягнення лабораторної науки та не враховує їх інтерпретацію. Але іноді пацієнти кладуть всі зусилля на досягнення «нормальних» лабораторних показників не звертаючи особливу увагу на свій рівень фізичного та психічного рівню самопочуття.
Нагадаю вам, що лабораторні дослідження – це допоміжний метод діагности. Аюрведа завжди говорила і говорить про баланс тих енергій природи, які керують всіми аспектами нашого життя - баланс вати, пітти та капхи. А ще про те, що здоров'я насамперед складається як основна характеристика ментальності людини. І ключ до керування тілом лежить у нашій свідомості. При правильному його використанні ми можемо повністю контролювати функції нашого організму, за власним бажанням позбавлятися хвороб і підтримувати гарне здоров'я, причому навіть більш успішно, ніж звичними засобами.
Розглянемо найбільш поширений лабораторний аналіз, а саме дослідження крові. З огляду аюрведи, кров (rakta dhatu) – це головна і єдина тканина пітти. Ракта дхату, або принцип функціонування, що підтримує «червону» кров, – це клітинна частина раса дхату (або принципу функціонування, що підтримує внутрішньоклітинну та позаклітинну рідину). Раса дхату - це груба тканина, основа живлення всіх дхату, яке здійснюється через плазму і лімфу. Сама ж кров (rakta dhatu) формується 10-14 днів. Кількість - 8 анджалі. У крові виражені усі п'ять махабхут (першоелементів) . Кров знаходиться скрізь, але основне місце локалізації – кістковий мозок, печінка, селезінка та серце. Кров дає життя і живить кожну клітину через прану (життєву енергію).
Сучасна медицина вказує, що кров – одна з найважливіших субстанцій людського організму, оскільки вона збагачує його киснем, складається з плазми (50-60%) та зважених у ній клітин (40-45%). Клінічний склад крові здорового людини досить постійний, тому різні зміни в цьому складі мають важливе діагностичне значення. Склад крові людини може змінюватися протягом дня під впливом багатьох факторів: їжі, стресу, фізичних навантажень та відпочинку.
Загальний аналіз крові є одним із найпоширеніших методів лабораторного дослідження в сучасній медицині. Даний аналіз надає комплексну діагностику стану пацієнта і дозволяє виявити ті чи інші захворювання на ранніх стадіях. Але, як стверджує аюрведа, вроджена конституція людини (тобто її природа), а також природа захворювання, яким страждає людина мають багато специфічних впливів на стан крові.
В сучасній медицині першочерговість даного дослідження відкриває канали у подальшій діагностиці. Нажаль, ця значимість дослідження часто стає на заваді визначення загального стану пацієнта та клінічних проявів хвороби. За допомогою цього аналізу можна визначити наявність запальних явищ, інфекційних процесів організму, розвитку алергічних реакцій. При проведенні дослідження підраховується кількість клітин крові, а саме: еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів та гемоглобіну; визначаються їх параметри (розмір, форма і колір клітин), розраховується лейкоцитарна формула (нейтрофіли, базофіли, еозинофіли, моноцити, лімфоцити), а також визначається швидкість осідання еритроцитів.
Спочатку розглянемо «червону» кров.
Еритроцити (RBC) – червоні клітини крові, що містять гемоглобін. Основною функцією еритроцитів є транспортування кисня в клітини організму та вуглекислого газу з його клітин. Надлишок еритроцитів свідчить про захворювання серця та легень. Зниження рівня - про анемію. Проте зміна кількості еритроцитів не завжди є індикатором захворювання. Підвищення рівня притаманне для жителів гірської місцевості, зниження спостерігається під час менструації. Референтні показники норми старше 16 років: чоловіки 4,5-5,0; жінки 3,8-4,5 млн/куб. мм.
Гематокрит (HTC) – показник, що показує співвідношення між обсягом плазми та еритроцитів.
Дане відсоткове співвідношення говорити про здатність переносити кисень, що є однією з найважливіших функцій червоних кров'яних клітин. Референтні показники норми для всіх вікових груп 30-50%.
Гемоглобін (HGB) – це білок, який міститься в еритроцитах, із здатністю переносити кисень. Гемоглобін складається з білкового компоненту «глобіну», який містить залізовмісний «гем».
Гемоглобін забарвлює кров у червоний колір, основною функцією якого є транспортування кисню до всіх тканин та органів. Низький рівень гемоглобіну може бути ознакою анемії, неповноцінного харчування та результатом виснажливих дієт. Підвищення гемоглобіну свідчить про нестачу насичення киснем тканин, вроджені вади серця, куріння, значні фізичні та психічні навантаження. Референтні показники норми старше 16 років: чоловіки 130-160; жінки 120-140 гр/л.
Такі показники як: середній об’єм еритроцитів, середній вміст гемоглобіну в еритроцитах, середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах здебільшого використовуються для діагностики та диференційної діагностики анемій. Тобто, якщо еритроцити та гемоглобін в нормі, то ці показники не мають особливого значення.
ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) – відхилення даного показника від норми свідчить про наявність запального або патологічного процесу в організмі людини. Зазвичай ШОЕ підвищується не відразу, а на 2-4 добу захворювання, при чому максимальне підвищення спостерігається на початку одужання. Прискорена ШОЕ характерна для інфекційних, запальних захворювань, анемій, вагітності та менструації. Сповільнена характеризує еритроцитози (необмежена еритроцитарна проліферація), анафілактичний шок, недостатність кровообігу. Референтні показники норми старше 16 років: чоловіки 2-10; жінки 3-15 мм/год.
Окремо розглянемо тромбоцити.
Тромбоцити (PLT) – клітини, основна функція яких полягає у згортанні крові та перешкоджанні кровотеч. Вони утворюються в червоному кістковому мозку. Кров'яні тільця здатні «склеюватися» між собою, утворюючи згустки крові. Проте коли процес агрегації (склеювання) надто активний, утворюються тромби, що буває не на користь організму. У людей, які не мають порушень в системі кровотворення, підвищення рівня спостерігається після інтенсивного фізичного навантаження, травматичних пошкоджень, а також у курців. Зниження рівня характерне під час менструації, вагітності, інфекційних захворювань. Референтні показники норми старше для всіх вікових груп: 150-400/мкл.
Розглянемо ці пояснення з огляду аюрведи. Отже, кров – це пітта, вона гаряча за своєю природою. Підвищення пітти в крові призводить до її перегрівання і згущення. Густа кров більш повільно рухається, більш схиляється до застою, не так ефективно несе кисень всім клітинам тіла, що призводить до гострого та хронічного кисневого голодування. Густа кров погано живить тканини та неефективно звільняє їх від шлаків. Виникає неадекватна хронічна втома, падає рівень енергії в тілі, збільшується період відновлення. Людина від чуває себе «розбитою». Згадайте як ви почуваєтесь, коли на вулиці нестерпна спека! Начебто нічого не робив, а почуваєшся втомленим!
Якщо в крові підвищується вата, то кров охолоджується і висушується. Це також призводить до її згущення. Уявіть, що кров – це рідина, в якій плавають зважені клітини. Якщо на неї дме вітер (вата), то насамперед із цієї крові випаровуватиметься рідинна частина (плазма), а клітинна частина буде незмінною. Власне, у цьому полягає механізм реологічного згущення крові під впливом вати. До того ж кров гаряча, а вата холодна. Під впливом холодної вати кров остигає. Все, що остигає – згущується.
Якщо в крові підвищується капха, то кров теж охолоджується і згущується. Ще раз уявіть, що кров – це рідина, в якій плавають зважені клітини. Якщо до цієї рідини (плазми) додати жир або слиз (капха), то рідинна частина крові також почне згущуватися. Згадаймо, що капха також холодна. Проникнення холодної капхи в гарячу пітту також спричинить її охолодження і, відповідно, її згущення. Важливий висновок: переважно згущення крові відбувається не тільки через наявність «шлаків», а й через змінення реологічних якостей крові. Відповідно люди різних конституцій мають різні специфічні особливості стану крові. Саме це важливо розуміти даючи рекомендації і інтерпретації що до лабораторного стану крові.
Тепер розглянемо «білу» кров, або лейкоцитарну формулу.
Лейкоцитарна формула - це відсоткове співвідношення різних видів лейкоцитів. Має велике значення в діагностиці інфекційних та гематологічних захворювань.
Лейкоцити (WBC), або як їх ще називають, білі кров’яні тільця, основною функцією яких є захист організму від чужорідних агентів. Фізіологічне зростання можливе при вагітності, після фізичного та психоемоційного перенавантаження. Лейкоцитоз, тобто підвищення рівня, характерний для бактерійних інфекцій, запалення, інтоксикації та алергії. Лейкопенія (зниження рівня) є ознакою вірусних інфекцій та анафілактичного шоку. Референтні показники норми старше 16 років: 4,0-9,0 10⁹/л.
Лейкоцитарна формула клітин включає:
• Нейтрофіли (NE) – блокують шлях потрапляння вірусів і бактерій. Референтні показники норми старше 16 років: 41-78%.
Виділяють:
«сегментоядерні» нейтрофіли – більш зрілі форми нейтрофілів, здатні поглинати чужорідні тіла. Вони виділяють фермент, який підсилює дію речовин борються з бактеріями Референтні показники норми старше 16 років: 47-72%.
«паличкоядерні» нейтрофіли – менш зрілі форми нейтрофілів. Референтні показники норми старше 16 років: 1-5%.
• Лімфоцити (LY) – виробляють антитіла для боротьби з інфекціями. Референтні показники норми старше 16 років: 18-40%.
• Моноцити (MO) – знищують чужорідні частинки а також старі та пошкоджені клітини організму Референтні показники норми для всіх вікових груп: 2-10%.
• Еозинофіли (ЕО) – ведуть боротьбу з виділенням токсинів, що викликають алергію. Референтні показники норми старше 16 років: 0-5%.
• Базофіли (BA) – мають здатність виділяти антитіла проти реакцій з підвищеною чутливістю. Референтні показники норми для всіх вікових груп: 0-1%.
Мієлоцити і метамієлоцити – є незрілою формою лейкоцитів, а саме їх попередниками, які перебувають в кістковому мозку. Їх поява говорить про підвищений рівень боротьби з чужорідними тілами. Референтні показники норми для всіх вікових груп: 0%.
Помірне збільшення кількості лейкоцитів зустрічається в нормі після прийому їжі, при фізичному навантаженні і стресі. Значне відхилення від норми найбільш часто зустрічається при хронічних або гострих гнійних захворюваннях, а також лейкозах. Зменшення числа лейкоцитів спостерігається при вірусних інфекціях, побічних діях антибіотиків та протизапальних препаратів або деяких аутоімунних захворюваннях.
Збільшення кількості нейтрофілів частіше зустрічається при гострих інфекціях і запальних процесах. Зниження рівня нейтрофілів відбувається при вірусних, гострих і хронічних інфекціях, що протікають у важкій формі.
Підвищення числа еозинофілів спостерігається внаслідок алергічних захворювань, паразитарних інвазій і захворювань шкіри. Зменшення рівня еозинофілів може відбуватися як реакція запалення.
Збільшення кількості лімфоцитів спостерігається при гострих вірусних інфекціях. Зниження рівня лімфоцитів зустрічається при важких бактеріальних інфекціях.
Збільшення числа моноцитів, базофілів, метамієлоцитів і мієлоцитів також зустрічається при інфекційних, аутоімунних захворюваннях і лейкозах.
Безперечно, що розвиток лабораторної справи вносить свої позитивні впливи в діагностику та лікування хвороб. Та виникає питання: чи завжди повне обстеження, в тому числі і крові, дає відповідь на нагальні питання причин виникнення дисбалансу та його усунення? Звісно що ні. Чи виправдане таке обстеження, чи варто приділяти увагу тільки лабораторним методам дослідження? Виникає багато питань. Скільки можна привести прикладів коли пацієнт приносить «альбоми» нормальних лабораторних обстежень, а почуває і виглядає як дуже нездорова людина. І навпаки. Коли у людини квітучій вигляд, гарний рівень самопочуття, відсутність особливих жалоб, і при цьому його показники не вкладаються в «нормальні» референтні значення. І якщо людина вразлива, її свідомість сприймає таку «ненормальність» як трагедію. Не треба бути лікарем, щоби зрозуміти, що це не додасть їй здоров’я.
Хто уважно прочитав цей допис, безсумнівно звернув увагу на великий розбіг референтних значень більшості показників крові. Ба більше, ці показники відрізняються у різних лабораторних компаніях, які проводять ці дослідження. І це без сумніву так і є. Виникає питання – чому? Аюрведа дає чітку і зрозумілу відповідь. Ми всі різні. Не можливо всіх підігнати під один ранжир. Кожна людина – це особливість, яка має свою природу, тобто свою вроджену конституцію, або пракриті.
Тіло людини являє собою поле взаємодії п'яти першоелементів із почуттями та органами дії. А доші (вата, пітта та капха) – це принципи, які керують цим ансамблем. З позиції аюрведи конституція людини - це як раз і є співвідношення вати, пітти і капхи з їхніми специфічними якостями, саме на рівні фізичного тіла та саттви, раджаса і тамаса (теж виражених у якостях) на рівні його психіки. Аюрведа невипадково для визначення конституції людини користується терміном «пракриті». Адже наше психосоматичне «я» є відображенням Пракриті – першоприроди Світобудови. Розуміння своєї природи – це ключ до розуміння всіх аспектів життя, в тому числі і правильного трактування лабораторних досліджень.
Бажаю всім здоров'я!
Будь ласка, поділіться цією важливою інформацією зі своїми друзями та близькими!
Слідкуйте за подальшими публікаціями!
З повагою, ваш лікар Авраменко Юрій Михайлович
Приєднуйтесь до наших телеграм-каналів по Аюрведі, там ще більше цікавої інформації:
на мові https://t.me/ayurvedaua
на языке https://t.me/ayurveda_rosa