08/08/2026
АЮРВЕДА - БОЖЕСТВЕННА НАУКА
Аюрведа, безперечно, була і залишається витонченою системою знань. Вона фокусує увагу на створенні сильного здоров'я так само, як і на лікуванні захворювань, підкреслюючи при цьому роль свідомості у досягненні здоров'я – предмет, про який західна медицина тільки-но починає говорити. Саме тому аюрведу ще називають медициною свідомості. Адже вона черпає знання з галузі чистої свідомості, і це надає їй унікального і всеосяжного характеру.
Цілком відрізняється від цього представляється концепція сучасної медицини, заснована на аналітичному підході, що розділяє. Об'єктивний підхід сучасної науки ґрунтується насправді на частковому знанні про людину та природу. І це «неповне знання – річ небезпечна», оскільки воно веде людину до омани. Аюрведа – це цілісна та природна система медичних знань. Вона вивчає все, що корисно і не корисно для життя, а також те, що дає щастя людині. Здоров'я людини розглядається аюрведою як цілісність буття через повне та чисте знання. Роздільне, вирване знання - це неповне знання, і воно не може дати повне здоров'я.
Особливість аюрведи полягає в тому, що вона розглядає людину у всій її цілісності, а не як носія окремого патологічного симптому. Важлива не хвороба, на яку ви страждаєте, а ви самі. Все запропоноване лікування спрямоване на те, щоб встановити загальну рівновагу, яка є основою доброго здоров'я та довголіття. Саме з цієї причини про аюрведу говорять як про цілісне знання, бо її підхід до здоров'я є всеосяжним. Вона бере до уваги всю сукупність факторів, що становлять життя людини. При цьому аюрведа ставить конкретну мету:
1. Захист здоров'я здорової людини (профілактика);
2. Усунення хвороби у хворої людини (лікування);
3. Довге та щасливе життя (поліпшення якостей життя);
4. Просвітлення.
Це життя дане нам для просвітлення, яке ми отримуємо із досконалого здоров'я. Людина, яка вивчає аюрведу, знає правильно, коли їсти, спати, використовувати активність і т. д. Нас не дивує те, наприклад, що фермер для успішної своєї діяльності вивчає, як підготувати насіння і землю, коли вносити добрива або як зробити сівозміну. Такі ж знання дає і аюрведа, але тільки стосовно своєї власної природи та життя. Знання аюрведи – це корінь життя. Махаріші Махеш Йогі каже: «Будьте ж садівником дерева свого власного життя. Поливайте її коріння та насолоджуйтесь плодами».
Завдання аюрведи полягає в тому, щоб відновлювати та підтримувати рівновагу на фізичному та ментальному рівні, пожвавлювати зв'язок між свідомістю та тілом. Для досягнення цього вона має в своєму розпорядженні точні та ефективні терапевтичні стратегії, і тактики, і такі ж тонкі діагностичні методи, які дозволяють визначити порушення рівноваги до того, як воно перетвориться на хворобу. Понад те, аюрведа займається лікуванням будь-якого випадку дисбалансів здоров'я людини. Попередження хвороби – це центральна тема аюрведи. Попередити - значить навчитися жити у злагоді з Природним Законом. Її підходи ґрунтуються на знанні природи та конституції людини з використанням системи класифікації та аналізу, що дозволяє точно визначити, яке конкретне лікування підходить певному людському типу.
Вайд'я, ставлячи діагноз, насамперед визначає тип конституції пацієнта – це головне. Крім того, вайд'я бере до уваги обставини довкілля: пору року, час обстеження, місце, де мешкає пацієнт та його астрологічну карту. Важлива не сама хвороба, а особистість пацієнта загалом. Позбавлення часткового порушення – це вторинний результат аюрведичного лікування. Головне завдання – позбутися первинної причини порушення рівноваги, а вже потім зайнятися відновленням та підтримкою здоров'я. Аюрведа може навчити жити не хворіючи.
У кожному з нас є зцілююча сила, біологічний інтелект, який підтримує та відновлює нормальне функціонування організму. Ця сила природи, закладена в нас, невіддільна від нашої власної природи. «Medicus sanat, natura curat», - говорив Гіппократ, - «Лікар лікує, але виліковує природа». Ідеальне попередження полягає в тому, щоб укласти союз з Природним Законом і забезпечити собі підтримку всемогутньої творчої сили природи, погоджуючись при цьому з індивідуальною природою відповідно до циклів пори року та щоденного ритму.
Існує кілька підходів аюрведи, які забезпечують цілісну систему надійного оздоровлення. Це
🔸пульсова діагностика,
🔸хронобіоритмологія,
🔸фізіологічне очищення (панчакарма),
🔸вплив на біологічно активні точки (марматерапія),
🔸терапія за допомогою використання звуку та мелодії (гандхарваведа),
🔸вправи для відновлення інтеграції розуму та тіла (йога-асани),
🔸дихальні вправи,
🔸дієтичні програми,
🔸застосування лікарських препаратів із трав та мінералів,
🔸медитація.
Препарати, які використовує аюрведа, готуються лише на основі рослинних та тваринних продуктів, металів та мінералів. Відповідно до аюрведи існує ієрархія в лікуванні захворювань: корекція свідомості, поведінки та харчування, біоритмологія, фізіологічне очищення, процедури та ліки. Ці підходи щодо профілактики та лікування захворювань випробувані часом, не мають шкідливих побічних ефектів, недорогі та легко застосовні. Вони відновлюють і підтримують рівновагу розуму, тіла, поведінки та навколишнього середовища.
Стародавні тексти кажуть: «Аюрведа амрітанам – аюрведа тим, хто бажає безсмертя». У сучасній практичній медицині поняття здоров'я є насамперед заперечення наявності у людини хвороби. Тому багато людей вважають, що абсолютне здоров'я існує лише як недоступний ідеал, і тому придуманий термін «відносне здоров'я», висловлюючи його коротким формулюванням: «практично здоровий». Так сучасна «нетрадиційна» медицина, озброївшись величезною системою класифікації хвороб, найчастіше розглядає та намагається вилікувати окремо взятий орган, стан чи частину тіла.
Аюрведа - наука, що має справу не лише з наявністю деяких хвороб. Це насамперед повний шлях життя. Це не тільки система медицини, яка включає пропозиції та засоби для здорових та хворих людей. За тисячоліття до Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я аюрведа вказала, що здоров'я – це розумове, фізичне та соціальне благополуччя людини.
Аюрведичні лікарі стверджують, що здоров'я насамперед складається як основна характеристика ментальності людини. І ключ до керування тілом лежить у нашій свідомості. При правильному його використанні ми можемо повністю контролювати функції нашого організму, за власним бажанням позбавлятися хвороб і підтримувати хороше здоров'я, причому навіть більш успішно, ніж звичними засобами. Аюрведичні засоби лікування покликані лише допомогти в цьому.
Аюрведичні фіторецептури – це унікальні склади, де кожна рослина займає своє ієрархічне місце залежно від того чи іншого необхідного ефекту. Кожну рослину збирають, відповідно до космічних ритмів. Необхідно вибирати відповідну місячну фазу, день та час доби. Деякі трави можна збирати лише 2-3 дні на місяць або лише на сході сонця. Іншим часом їх ефективність значно знижується. Враховується також характер території. Одна і та ж рослина, зібрана в лісі, на галявині, біля озера, на пагорбі або на болоті, будуть мати різні властивості.
Препарати, які використовує аюрведа, готуються лише на основі рослинних та тваринних продуктів, металів та мінералів. Аюрведичні лікарські засоби можна розділяти на дві великі групи: расаяни та власне ліки. Один із класичних прикладів аюрведичної расаяни – Чаванпраш. Його сприятливий вплив на людину підтверджується багатотисячолітньою історією. Він згадується в таких медичних канонах як «Чарака самхіта», «Аштангахридайя самхіта» та інших.
Аюрведичні канони докладно описують різні методи лікування. Сучасна медицина використовує їх лише частково. Наприклад, зовсім неправильно вважати акупунктуру надбанням китайської медицини. В «Аштангахридайя самхіті» були детально описані інформаційні канали, що відповідають китайським «меридіанам».
Аюрведа є досить гнучкою системою медичних знань. Її алгоритми можна застосовувати скрізь та за всіх часів. Про це говорить ведичний принцип передачі знання: «desha-kala-patra» або «місце, час та обставини». Це означає, що канонічні знання не слід переносити механічно. Їх треба адаптувати до географічних, кліматичних та соціальних умов, враховуючи менталітет людей та їх спосіб життя. У кожної людини повинен бути один лікар, який досконало знає його проблеми і спостерігає протягом життя. Лікар лише показує шлях до лікування, допомагаючи пацієнтові зробити перші кроки. Основний шлях повинен пройти сам пацієнт, суворо дотримуючись розпорядження лікаря, беручи активну участь у своєму одужанні. Аюрведа вчить людей жити у згоді зі своєю природою, підтримувати рівновагу своєї психофізіології поведінкою, ритмом життя та збалансованим харчуванням.
Все вище сказане зовсім не означає, що аюрведа заперечує досвід та досягнення сучасної медицини. Але аюрведа вчить, як досягти ще більшого ефекту, абсолютно не зашкодивши хворому. Крім того - це альтернативний шлях у лікуванні багатьох захворювань, які неефективно лікувалися методами та технологіями сучасної медицини.
Авраменко Юрій Михайлович, лікар аюрведи.
