14/05/2026
Центр полімерів Львівської політехніки:
від лабораторії до мережі реальних партнерств
Центр дослідження полімерів та виробів медичного призначення Національного університету «Львівська політехніка» нещодавно провів робочу зустріч, яка вийшла далеко за межі звичайного візиту. До лабораторій приїхали люди, які використовують розробки Центру не в теорії, а в реальних умовах — там, де кожна деталь має значення.
Проєкт, що став відправною точкою
Центр створено в рамках реалізації проєкту «Розробка гідрогелевих засобів надання невідкладної допомоги при проникних пораненнях черевної порожнини в межах створення центру досліджень нових полімерних матеріалів для медицини», який отримав грантову підтримку Національного фонду досліджень України.
Це не просто науковий проєкт — це інфраструктурний фундамент, навколо якого формується нова дослідницька екосистема. Наукові колаборації вибудовуються одночасно на кількох рівнях: локальному — між кафедрами Інституту хімії та хімічних технологій та інших структурних підрозділів Львівської політехніки, всеукраїнському — із партнерськими університетами та науковими установами по всій країні, та міжнародному — із зарубіжними дослідниками і організаціями, що поділяють спільну мету.
«Створення Центру — це не фінальна точка проєкту, а його справжній початок. Грант дав нам змогу збудувати платформу, яка тепер живе і розвивається самостійно. Ми свідомо будуємо відкриту структуру, щоб до неї могли долучатися нові кафедри, нові партнери, нові ідеї. Наука сьогодні не може дозволити собі працювати у вакуумі», — каже керівник Центру, професор кафедри органічної хімії Володимир Самарик.
Партнери, що перевірили продукт на практиці
Спеціально до Львова приїхали волонтер Володимир Мороз та Олександр Тарасюк, представник Управління пожежної безпеки Центрального управління безпеки військової служби Збройних Сил України. Разом із ними до Центру завітав Роман Семеген, доцент кафедри хімічної технології силікатів Інституту хімії та хімічних технологій НУ «Львівська політехніка».
«Я давно слідкую за роботою Центру — і радий бачити, як наукова ідея перетворюється на реальний продукт. Це приклад того, як університет може бути не лише місцем навчання, а й майданчиком для вирішення актуальних суспільних викликів. Важливо, що цей процес об'єднує людей із різних кафедр і різних сфер», — зазначає доцент кафедри хімічної технології силікатів Роман Семеген.
Центр як точка обʼєднання кафедр
Одна з ключових особливостей Центру — його міждисциплінарна природа. Навколо спільної мети тут обʼєднуються науковці одразу кількох кафедр Інституту хімії та хімічних технологій. Гостей приймали старша наукова співробітниця кафедри органічної хімії Наталія Носова та доцент кафедри технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології Семен Хомʼяк — і це красномовно ілюструє підхід Центру: різні компетенції, різні наукові школи, одна спільна задача.
«Центр — це простір, де хімія полімерів, органічна хімія, фармацевтичні технології та біотехнології зустрічаються і працюють разом. Саме така співпраця між кафедрами дає нам змогу створювати продукти, які відповідають реальним медичним вимогам, а не лише лабораторним стандартам», — пояснює Семен Хомʼяк.
Досвід із перших вуст — основа для подальших досліджень
Особливу цінність зустрічі визначив її формат: гості вже мають практичний досвід застосування гідрогелевих повʼязок виробництва Центру і поділилися спостереженнями, які жоден лабораторний тест не замінить.
«Як людина, чия службова діяльність нерозривно повʼязана з вогнем — його протидією, запобіганням та ліквідацією, — можу впевнено сказати: цей протиопіковий засіб є справжнім проривом. Його здатність миттєво купірувати як термічні, так і хімічні опіки робить його по-справжньому незамінним. Він критично важливий для пожежних підрозділів, які постійно працюють в умовах високих температур, агресивних хімічних речовин та інших небезпечних чинників. Однак сьогодні цей засіб дедалі більше затребуваний і серед військовослужбовців — і, на моє переконання, його місце в аптечці кожного бійця в районі виконання бойових завдань. В умовах інтенсивних обстрілів, коли кожна секунда вирішує долю, компактність і простота застосування дозволяють бійцю миттєво надати допомогу собі, побратиму чи цивільному, який її потребує. Це не просто додаткова позиція в аптечці — це реальний шанс зберегти здоровʼя і життя там, де медична допомога може затриматися, а умови є екстремальними», — поділився волонтер Володимир Мороз.
Гості мали досвід роботи з різними зарубіжними аналогами — і цей практичний контекст став важливою частиною розмови.
«Гості працювали з різними зарубіжними аналогами — і це безцінний матеріал для нас. Кожен продукт має свої сильні сторони й обмеження, і коли люди з практичним досвідом розповідають, що спрацювало, а що ні — ми отримуємо те, чого жоден лабораторний тест не дасть. Це не привід для порівнянь заради порівнянь, а чіткий вектор: що саме варто дослідити глибше, які характеристики вдосконалити, яких випробувань нам ще бракує. Саме тому такі зустрічі для нас не менш важливі, ніж самі дослідження», — ділиться Наталія Носова.
Голос практики: вимоги армії як орієнтир для науки
Питання стандартів і практичної придатності продукції — не абстрактна тема для Олександра Тарасюка. Як представник Управління пожежної безпеки Центрального управління безпеки військової служби ЗСУ, він щодня працює в системі, де від якості медичного спорядження залежать людські життя. Саме тому його приїзд до Центру — це не формальний візит, а цілеспрямований діалог між наукою і практикою.
«Збройні Сили України мають чіткі та жорсткі вимоги до засобів надання першої допомоги — і це не бюрократія, це питання виживання. Повʼязка, яка не тримає вологу в потрібному діапазоні температур, або яка складно розкривається під стресом, може коштувати людині життя. Тому коли українські науковці не просто розробляють продукт, а приходять до нас із готовністю слухати, уточнювати і переробляти — це принципово інший рівень співпраці. Ми зацікавлені в тому, щоб вітчизняна продукція відповідала стандартам NATO і реальним умовам бойового застосування. І я бачу, що тут, у Львівській політехніці, є і наукова база, і, що не менш важливо, правильне розуміння того, для кого і для чого це робиться», — підкреслює Олександр Тарасюк.
Від огляду цеху до конкретних домовленостей
Програма візиту включала екскурсію виробничим цехом, детальне обговорення наявного асортименту продукції та координацію подальшої співпраці. За кавою народилися конкретні домовленості щодо розширення номенклатури виробів і поглиблення партнерства.
«Такі зустрічі — це не лише обмін інформацією. Це імпульс для нових дослідів, розширення асортименту і пошуку рішень, які ми б самостійно не сформулювали. Практики ставлять нам питання, на які наука зобовʼязана шукати відповіді», — підсумовує Сергій Варваренко, професор кафедри органічної хімії.
«Для нас принципово важливо, щоб Центр не був замкнений у собі. Кожен такий візит — це нові дані, нові задачі і нові підстави для розширення досліджень. Саме так і має працювати прикладна наука», — додає Володимир Самарик.
Наука, що працює на захист
Центр дослідження полімерів та виробів медичного призначення продовжує розвивати лінійку продуктів, орієнтованих на реальні потреби — зокрема потреби Збройних Сил України. Гідрогелеві повʼязки є лише одним із напрямів: паралельно ведуться дослідження нових матеріалів, удосконалення технологій виробництва та пошук рішень, здатних рятувати життя в найскладніших умовах.
Обʼєднання кафедр довкола Центру, розбудова партнерств від Львова до міжнародної наукової спільноти — це органічна відповідь на виклик часу. Наука стає ефективною тоді, коли різні дисципліни і різні люди працюють разом. І Центр полімерів та виробів медичного призначення Львівської політехніки це доводить щодня.
Публікацію підготовлено у рамках реалізації проєкту «Розробка гідрогелевих засобів надання невідкладної допомоги при проникних пораненнях черевної порожнини в межах створення центру досліджень нових полімерних матеріалів для медицини», що отримав грантову підтримку Національного фонду досліджень України.
