01/09/2026
Наша команда представила результати на міжнародній конференції Nanotechnology and nanomaterials-2026
26–28 серпня 2026 року в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича відбулася 14-та Міжнародна конференція «Nanotechnologies and Nanomaterials» — NANO-2026. Захід зібрав понад 600 учасників із понад 30 країн світу в гібридному форматі — очно й онлайн. Конференцію організував Інститут фізики НАН України у співпраці з міжнародними партнерами: Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича, Тартуським університетом (Естонія), Туринським університетом (Італія), Сорбонною (Франція) та Представництвом Польської академії наук у Києві.
Наукова програма охопила фізико-хімію наноматеріалів, нанобіотехнології для охорони здоровʼя, фізику на нанорівні, нанокомпозити й наноматеріали, мікроскопію нанообʼєктів, наноструктуровані поверхні, нанооптику й нанофотоніку, наноплазмоніку та спектроскопію гігантського комбінаційного розсіювання. Помітним трендом двох днів роботи стало посилення уваги до біомедичних застосувань наноматеріалів — від антимікробних наночастинок і біосенсорних технологій до носіїв для доставки ліків, а також до штучного інтелекту як інструменту аналізу наноматеріалів. Окремі спеціальні сесії першого дня були присвячені відновленню науки й інновацій в Україні та європейській інтеграції за участю МОН України, НАН України, Європейської Комісії й ЮНЕСКО, а також фінансовим інструментам підтримки досліджень від Horizon Europe до EDIH та EEN. Обидва дні супроводжувала масштабна постерна сесія, яка стала основним майданчиком для представлення результатів молодими дослідниками.
Саме в секції «Нанокомпозити та наноматеріали» постерної сесії першого дня свої напрацювання представили виконавці проєкту «Розробка гідрогелевих засобів надання невідкладної допомоги при проникних пораненнях черевної порожнини в межах створення центру досліджень нових полімерних матеріалів для медицини», який отримав грантову підтримку Національного фонду досліджень України. Команда показала результати дослідження структурно-функціональних властивостей альгінатних гідрогелів з нано- та мікродисперсною фазою лігніну, а тези доповідей увійшли до збірника матеріалів конференції.
Старша наукова співробітниця Центру дослідження полімерів та виробів медичного призначення при кафедрі органічної хімії Наталія Носова розповіла про значення такого виходу на міжнародну наукову арену:
«Апробація результатів на конференції такого рівня — це не формальність, а перевірка на міцність. Коли твою роботу обговорюють колеги з різних країн, ставлять запитання, пропонують інші кути погляду — це і є справжня наукова дискусія, яка допомагає побачити слабкі місця й нові напрями розвитку матеріалу. Для нас NANO-2026 стала можливістю показати, що альгінат-лігнінові гідрогелі — це не лабораторна екзотика, а реальний крок до нових засобів лікування ран, зокрема бойових поранень».
Серед доповідей секції «Нанокомпозити та наноматеріали» — а їх того дня прозвучало десятки, від магнітних матеріалів з ефектом памʼяті форми до цеолітних нанокомпозитів і MXene-електродів — команда центру мала змогу порівняти власні підходи до створення полімерних матриць із рішеннями колег з інших країн. Про те, як така участь позначається на розвитку самого центру, розповіла інженер кафедри органічної хімії Олена Борденюк:
«Кожна така конференція — це змога подивитися на себе очима міжнародної спільноти й зрозуміти, куди рухається галузь. Ми побачили, які лабораторні можливості й аналітичне обладнання використовують партнерські установи, і це прямо впливає на те, як ми плануємо розвиток нашого центру. Крім того, це живе спілкування з дослідниками, які працюють над суміжними завданнями, — звідси народжуються ідеї спільних проєктів, які на папері часто не виникають».
Другий день конференції продовжив тему нанобіотехнологій — учасники обговорювали антимікробні наночастинки, мікро- та наногелеві платформи для каталізу й молекулярні взаємодії у структурах ДНК. У цьому контексті на постерній сесії було представлено ще одне дослідження команди — про фосфоровмісні псевдо(поліамінокислоти) як носії для систем доставки антибіотиків. Його авторка, асистентка кафедри безпеки праці і життєдіяльності людини Інституту врядування та бізнесу, наукова співробітниця Центру дослідження полімерів та виробів медичного призначення Анна Стасюк, зазначила:
«Це дослідження логічно доповнює загальний напрям роботи центру над полімерними системами для медицини — тут ми йдемо не лише в бік ранових покриттів, а й у бік контрольованого вивільнення лікарських речовин. Участь у NANO-2026 дала змогу поспілкуватися з фахівцями з нанобіотехнології з інших країн і побачити, де наші напрацювання можуть доповнити чи бути доповненими їхніми підходами. Такі контакти часто перетворюються на конкретні пропозиції щодо спільних публікацій чи заявок на гранти».
Центр дослідження полімерів та виробів медичного призначення діє на базі кафедри органічної хімії Львівської політехніки й обʼєднує науковців кількох підрозділів університету від хіміків до фахівців з безпеки життєдіяльності навколо спільного напряму розробки полімерних матеріалів для медицини. Участь його дослідників у міжнародних конференціях такого рівня, як NANO-2026, — невіддільна частина роботи центру: саме через апробацію результатів на світових наукових майданчиках напрацювання перевіряються на відповідність актуальним світовим трендам, а Львівська політехніка зміцнює свої позиції як університет, що бере активну участь у формуванні європейського дослідницького простору. Для науковців це також можливість інтегрувати результати воєнного часу — розробки для лікування поранень і надання невідкладної медичної допомоги — у ширший міжнародний контекст, знайти партнерів для спільних заявок на гранти й публікацій, а для самого центру — розширити мережу контактів, необхідну для його подальшого інституційного розвитку.
Публікацію підготовлено у рамках реалізації проєкту «Розробка гідрогелевих засобів надання невідкладної допомоги при проникних пораненнях черевної порожнини в межах створення центру досліджень нових полімерних матеріалів для медицини», що отримав грантову підтримку Національного фонду досліджень України.