Українська Гастроентерологічна Асоціація/ UGA

15/09/2026

ВПЛИВ H. PYLORI НА РИЗИК КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКУ: ДОКАЗОВА БАЗА ПРОДОВЖУЄ ЗРОСТАТИ
— Результати моделювання вказують на наявність зв’язку

Ключові висновки

🔹 Роль H. pylori у розвитку колоректального раку залишається предметом дискусій, попри зростання кількості доказів на користь існування асоціації.

🔹 Згідно з даними 43 досліджень, інфікування Helicobacter pylori пов’язане з підвищенням ризику колоректального раку в 1,59 раза.

🔹 Результати обмеженої кількості обсерваційних досліджень свідчать, що ерадикація H. pylori пов’язана зі зниженням ризику колоректального раку, однак цей ефект спостерігався лише після 10 років подальшого спостереження.

Згідно з результатами моделювання, що оцінювало частку ризику, інфікування Helicobacter pylori — бактерією, відомою своєю роллю у розвитку раку шлунка, — також може відігравати роль у виникненні колоректального раку (КРР).

На основі даних 43 досліджень було встановлено, що інфікування H. pylori асоціюється з підвищенням ризику КРР у 1,59 раза (95% довірчий інтервал [ДІ] 1,36–1,87). Про це повідомили доктор Шайлджа К. Шах (Shailja C. Shah), магістр громадського здоров’я (MPH) з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго з колегами у виданні eGastroenterology.

Згідно з узагальненою моделлю оцінки ризику, що базується на даних із згаданих 43 досліджень, приблизно 22% (інтервал невизначеності 95% [ІН] 14,7–29,4) випадків КРР у світі потенційно пов’язані з інфікуванням H. pylori. Однак цей показник знизився до 11,9% (95% ІН 0,7–22,8), коли оцінки ризику ґрунтувалися на даних 14 популяційних і когортних досліджень.

У межах обмеженої кількості обсерваційних досліджень було виявлено, що ерадикація H. pylori асоціюється зі зниженням ризику КРР, але лише після 10 років подальшого спостереження.

«Результати цього дослідження слід розглядати як такі, що мають пошуковий та стимулюючий характер, оскільки реальне клінічне значення залежатиме від майбутніх якісних досліджень, спрямованих на встановлення причинно-наслідкового зв’язку між H. pylori та КРР», — зазначили автори.

Водночас вони додали: «Ці результати заслуговують на увагу в контексті очевидних успіхів популяційних програм скринінгу та ерадикації H. pylori для профілактики раку шлунка; вони також підкреслюють потенційну подвійну користь ерадикації H. pylori щодо ризику КРР, особливо в умовах високої поширеності цієї інфекції та обмежених ресурсів».

Через наявність причинно-наслідкового зв’язку з раком шлунка Міжнародне агентство з вивчення раку класифікувало H. pylori як канцероген для людини 1 групи. Однак роль цього мікроорганізму в розвитку КРР залишається предметом дискусій, попри зростання кількості доказів на користь цього зв’язку.

Наприклад, результати попереднього масштабного ретроспективного когортного дослідження за участю ветеранів збройних сил США свідчили про те, що інфікування H. pylori підвищувало ймовірність розвитку КРР на 18%, а ризик смерті від цього захворювання — на 12% порівняно з особами, які не мали цієї інфекції в анамнезі.

Попри це, «на сьогодні дані, що підтверджують чіткий зв’язок між впливом інфекції та розвитком захворювання, залишаються неповними», — зазначили Шах і її команда.

Тому метою їхнього дослідження було «надати докази для обґрунтування пріоритетів у сфері охорони здоров’я та наукових досліджень, а також для розробки стратегій профілактики раку, спрямованих на боротьбу з інфекцією, як на глобальному, так і на регіональному рівнях; ці стратегії мають доповнювати заходи з ерадикації H. pylori (як метод запобігання раку шлунка) та виходити за їхні межі», — писали вони.

Дослідники використовували дані систематичних оглядів і метааналізів, стратифіковані за регіоном, методом діагностики, статусом ерадикації тощо. Оцінки кількості випадків колоректального раку (КРР) було отримано з бази даних Global Cancer Observatory.

Розрахункова частка випадків КРР, пов’язаних із впливом H. pylori, варіювалася залежно від статі, віку, регіону та країни.

При стратифікації за статтю виявилося, що серед жінок частка випадків КРР, потенційно пов’язаних із впливом H. pylori, була вищою, ніж серед чоловіків (24,8% проти 19,9%).

Крім того, частка випадків КРР, пов’язаних із впливом H. pylori, була вищою серед осіб молодшого віку: вона зростала з 9,5% у тих, хто народився до 1947 року, до 10,2% серед народжених у 1948–1962 роках і до 15% серед народжених у 1963–1977 роках.

Найвищі стандартизовані за віком показники захворюваності на КРР, потенційно пов’язаний із впливом H. pylori, спостерігалися в Японії (9,0 на 100 000 населення), Португалії (8,4 на 100 000) та Південній Кореї (7,8 на 100 000). У США цей показник становив 2,5 на 100 000 населення.

Найвищі розрахункові частки випадків КРР, потенційно пов’язаних із впливом H. pylori, було зафіксовано в регіоні Західної частини Тихого океану та в Монголії (25% і 36% відповідно). Хоча в Африці, Південно-Східній Азії та Східному Середземномор’ї спостерігалася так само висока поширеність H. pylori, у цих регіонах розрахункова частка випадків КРР, потенційно зумовлених впливом цієї інфекції, була нижчою.

Шах і його команда визнали, що «докази, які безпосередньо оцінюють зв’язок між ерадикацією H. pylori та подальшим ризиком КРР, залишаються нечисленними й переважно ґрунтуються на обсерваційних дослідженнях», а також часто обмежені коротким періодом спостереження та впливом потенційних чинників, які можуть викривляти результати. «Тому наші результати слід розглядати як такі, що формують гіпотези, і необхідні подальші проспективні та інтервенційні дослідження», — написали вони.

Джерело:
Li Y, et al "Global and regional burden of colorectal cancer potentially related to Helicobacter pylori exposure: a risk attribution modelling study" eGastroenterology 2026; DOI: 10.1136/egastro-2026-100436.

04/09/2026

ШАНОВНІ КОЛЕГИ, ПРИВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ ПРОФЕСОРА СКРИПНИКА ІГОРЯ МИКОЛАЙОВИЧА!

Бажаємо Президенту ГО "Українська гастроентерологічна асоціація" зберігати та примножувати мотивацію, натхнення й енергію для розбудови та розвитку гастроентерологічної науки й практики в Україні! 🩵💛

Нехай вас підтримують рідні, близькі та однодумці у реалізації ваших амбітних планів! Здоров'я, Миру та Благополуччя вам, вашій сім'ї та нашій Батьківщині!!! ❤️❤️❤️

04/09/2026

КУРКУМІН ПРИГНІЧУЄ РІСТ РЕЦИДИВУЮЧОЇ КОЛОРЕКТАЛЬНОЇ АДЕНОМИ ПІСЛЯ ЕНДОСКОПІЧНОЇ РЕЗЕКЦІЇ: РАНДОМІЗОВАНЕ, ПОДВІЙНЕ СЛІПЕ, ПЛАЦЕБО-КОНТРОЛЬОВАНЕ, БАГАТОЦЕНТРОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

ВСТУП:
Експериментальні та обмежені клінічні дослідження свідчать про те, що куркумін має хіміопрофілактичну активність щодо колоректальних новоутворень. Це масштабне клінічне дослідження оцінювало ефективність і безпеку куркуміну у пацієнтів із раніше ендоскопічно видаленою колоректальною неоплазією.

МЕТОДИ:
У це рандомізоване, подвійне сліпе, плацебо-контрольоване багатоцентрове дослідження були включені пацієнти з раніше резекційованою колоректальною неоплазією. Пацієнти, які відповідали вимогам, були рандомізовані (1:1) за стратифікованою, комп'ютерно-генерованою схемою для отримання перорального субмікронного порошку куркуміну (Theracurmin®; 180 мг двічі на день) або ідентичних капсул плацебо протягом 2 років. Всі аналізи проводилися відповідно до модифікованого принципу наміру лікування, включаючи всіх рандомізованих пацієнтів, які пройшли 2-річну колоноскопію.

РЕЗУЛЬТАТИ:
У період з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2020 року 577 пацієнтів були випадковим чином розподілені на групи куркуміну (n=287) або плацебо (n=290). Частота виявлення рецидивуючих колоректальних аденом через 2 роки, первинна кінцева точка, суттєво не відрізнялася між групами (співвідношення ризиків [ВР] 0,98; 95% ДІ 0,82–1,16). Однак, частота виявлення аденом ≥6 мм, попередньо визначеної категорії уражень, рекомендованої для ендоскопічної резекції в японських рекомендаціях, була значно нижчою при застосуванні куркуміну (ВР 0,56; 95% ДІ 0,33–0,95; P=0,04). Кількість аденом ≥6 мм на пацієнта також була значно нижчою (P=0,03), а середній розмір усіх виявлених аденом був значно меншим у групі куркуміну (P=0,003). Інгібуючий ефект виявився більш вираженим у пацієнтів із вищим початковим навантаженням аденомами та у чоловіків за результатами досліджень. Побічні ефекти, пов'язані з лікуванням, були рідкісними та легкими.

ОБГОВОРЕННЯ:
Куркумін пригнічував ріст рецидивуючих колоректальних аденом, незважаючи на відсутність суттєвого зниження загальної частоти рецидивів. Це перше масштабне рандомізоване клінічне дослідження, яке демонструє супресивну ефективність куркуміну проти колоректальної неоплазії, а також підкреслює важливість включення кінцевих точок, пов'язаних з ростом, на додаток до кінцевих точок, заснованих на частоті або виявленні, у дослідження хіміопрофілактики.

Джерело:
Takayama, T., Okamoto, K., Ishikawa, H., Kagemoto, K., Yasaka, T., Hisabe, T., Kawabe, K., Kasai, T., Kubota, M., Shimizu, M., Abe, T., Nakamoto, J., Nakasono, M., Takahashi, S., Harada, K., Kitamura, S., Nakamura, H., Minami, S., Sawatani, M., … (2026). Curcumin Suppresses Growth of Recurrent Colorectal Adenoma After Endoscopic Resection: A Randomised, Double-Blind, Placebo-Controlled, Multicenter Trial. American Journal of Gastroenterology

02/09/2026

ЗВЯГІНЦЕВА Тетяна Дмитрівна
(1946-2026)

1 вересня 2026 року на 80-му році життя відійшла у Вічність талановита педагог, вчений, лікар ЗВЯГІНЦЕВА Тетяна Дмитрівна – доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри гастроентерології Харківської медичної академії післядипломної освіти (2000–2022), багаторічна членкиня правління ГО «Українська гастроентерологічна асоціація», представниця від України в Європейській організації коліту і хвороби Крона (ECCO).

Її життєвий і професійний шлях був невід’ємно пов’язаний із медициною, наукою та підготовкою нових поколінь лікарів. Протягом багатьох десятиліть Тетяна Дмитрівна самовіддано працювала над розвитком гастроентерологічної науки та практичної медицини.

З 1973 року її професійна діяльність була пов’язана з Харківською медичною академією післядипломної освіти, де вона пройшла шлях від асистента до професора, а з 2000 року очолювала кафедру гастроентерології.

Професор Т. Д. Звягінцева зробила вагомий внесок у розвиток сучасної гастроентерології, особливо у вивчення захворювань гепатобіліарної системи, функціональних розладів органів травлення, запальних захворювань кишечника.

Особливе місце у житті Тетяни Дмитрівни посідала педагогічна діяльність. Вона виховала не одне покоління лікарів-гастроентерологів, передаючи їм не лише глибокі професійні знання, а й високу лікарську культуру, відповідальність, принциповість і милосердя. Її учні та колеги завжди пам’ятатимуть її як мудрого наставника, вимогливого і справедливого керівника, доброзичливу людину.

Від імені Президії та Правління ГО «Українська гастроентерологічна асоціація» з глибокою скорботою висловлюємо співчуття рідним і близьким Тетяни Дмитрівни.

Світла пам’ять про видатного науковця, талановитого педагога, лікаря, вчителя та колегу, високоінтелегентну Людину назавжди залишиться в серцях її учнів, колег і друзів.
💔💔💔

01/09/2026

Шановні колеги, зверніть увагу на цю важливу та практично корисну інформацію....

Найважливіші поради, які можуть сьогодні знадобитися кожному, хто подорожує залізницею в Україні.

ЯКЩО ВИ ЗАРАЗ ЇДЕТЕ УКРЗАЛІЗНИЦЕЮ — ОСЬ ЩО ВАМ ТРЕБА ЗНАТИ

Після моєї нещодавньої подорожі Кривий Ріг — Київ, дев’яти чи скільки там евакуацій за одну поїздку, дощу, поля, болота, посадок, ночі на коліях і шахедів я вирішила написати маленький список.

Не щоб налякати. А тому що зараз до поїздки Україною, особливо на великі відстані, краще готуватися трошечки інакше.

Ви можете сісти у свій вагон, застелити постіль і думати, що наступного разу вийдете вже на вокзалі.

А можете о третій ночі вийти з вагона просто на залізничний насип під дощем і почути: «Відійдіть якомога далі від потяга».

А куди саме — це вже, котики, питання до географії конкретного місця 🫠🥴

Навколо може бути поле. Болото. Посадка. Ожина. Кропива. Крутий схил. Зустрічна колія. І жодного навісу, під яким можна перечекати дощ.

Тому перше і найважливіше: подбайте про себе самі. І, якщо можете, про людину поруч.

Я їхала в жіночому вагоні, а це означає, що поруч було багато жінок із дітьми. І в якийсь момент ти вже не дуже думаєш, де закінчується «моє» і починається «чуже». Комусь треба допомогти спуститися. Десь прийняти дитину. Десь посвітити. Десь притримати. Десь просто спокійно поговорити, щоб діти не почали панікувати.

Отже, що я тепер точно беру із собою.

Змінний сухий одяг.

Не пів валізи. Легкі спортивні штани або лосини, футболка/кофта і ОБОВ’ЯЗКОВО сухі шкарпетки.

Ви можете вимокнути наскрізь. Потім повернутися у вагон — і вам треба мати можливість одразу переодягнутися, а не сидіти кілька годин у мокрому.

Дощовик.

Зонт теж добре, але він займає руки і не завжди зручний. А тоненька плащ-накидка коштує недорого, важить нічого і займає мінімум місця.

Мій плащ, до речі, поїхав далі з нашою провідницею, яка вимокла просто до нитки. Я собі куплю новий.

Нормальне взуття.

Не те, в якому красиво приїхати до Києва. Те, в якому можна полізти в мокру посадку.

Водостійке, з нормальною підошвою, бажано таке, щоб нога не стояла безпосередньо на холодній мокрій землі.

Мої гамноступи цього разу виправдали кожну гривню :)

Їжа і вода.

Розраховуйте не на те, скільки за розкладом їде ваш потяг, а на те, що він може їхати значно довше.

Вода. Щось поживне. Щось солоне. Щось солодке.

Мені, до речі, страшенно зайшли сухі курячі снеки «Наша Ряба». Курочка, яку можна пожувати, запити водичкою або теплим чаєм — прекрасна штука.

І солодке теж беріть. Після кількох годин стресу воно може дуже знадобитися.

Своя маленька аптечка.

Ваші постійні ліки — обов’язково із запасом, бо подорож може тривати довше, ніж планувалося.

Плюс базові речі: те, що ви зазвичай берете від головного болю, пластирі, бинт, антисептик.

У нас дівчинка невдало спустилася і трохи подряпала руку. Нічого страшного, слава богу. Але навіть у такій дрібній ситуації дуже добре, коли поруч є чим обробити і перев’язати.

Окремий ліхтарик.

Не телефон.

Маленький нормальний ліхтарик із зарядом або батарейками.

Телефон вам ще потрібен для зв’язку, повідомлень, карти, тривог. Не треба витрачати його батарею ще й на освітлення дороги посеред ночі.

Powerbank. Заряджений.

І взагалі перед поїздкою зарядіть ВСЕ.

Не розраховуйте, що будь-якої миті зможете знайти розетку й зарядитися. Під час зупинок та евакуацій можливості з електрикою можуть бути обмежені.

Якщо їдете з дитиною — поговоріть із нею ДО поїздки.

Не коли вже бахкає.

Спокійно поясніть, що іноді потяг може зупинитися і всім треба буде швидко вийти. Що це не гра, але й не привід панікувати. Що треба слухати маму, тата, провідника. Не бігти самій. Не повертатися по іграшку. Не відходити.

Зробіть їй маленький власний рюкзачок.

І майте план А, Б і С.

Тому що дитина, яка приблизно розуміє, що зараз відбувається, — це зовсім інший рівень стресу, ніж дитина, для якої посеред ночі раптом почався незрозумілий апокаліпсис.

І ще одна річ: уважно слухайте провідників і перечитайте правила безпеки Укрзалізниці перед дорогою.

Тому що евакуація може відбуватися у максимально непристосованому для цього місці.

У нашому випадку ти виходиш із вагона — і з одного боку колія, з іншого схил. І коли тобі кажуть відійти від потяга, спочатку треба ще зрозуміти, КУДИ, б***ь, відійти так, щоб не навернутися вниз.

Посадки теж ніхто не готував до того, що там раптом стоятиме пів потяга людей.

Я цього разу першою лізла в ожину й малину, притоптувала траву, прибирала колючки, ламала гілки, щоб за мною могли нормально пройти інші. Особливо вагітні й жінки з дітьми.

Після цього я серйозно задумалася про маленький туристичний інструмент для таких ситуацій. Не для пригод і не для Рембо, а буквально щоб безпечно розчистити зарослий прохід, якщо це необхідно. Але тут важливо не лізти навмання в темряві й не відходити від маршруту, який визначили працівники поїзда.

І ще один висновок, про який ми мало говоримо.

ФІЗИЧНА ФОРМА.

Так, раптом.

Бо треба вилізти з високого вагона. Спуститися з насипу. Піднятися назад. Пройти по мокрій землі. Допомогти комусь. Постояти годину. Повернутися. А через якийсь час зробити все це знову.

І окремо — психіка.

Кілька евакуацій за ніч — це величезна кількість кортизолу. Ти засинаєш — прокидаєшся — одягаєшся — виходиш — чекаєш — повертаєшся — заспокоюєшся — знову засинаєш — і знову все спочатку.

А поруч діти.

І ти ще маєш бути достатньо спокійною, щоб вони дивилися на дорослих і розуміли: все нормально, ми знаємо, що робимо.

Я цього разу навіть співала колискову. Тихенько-тихенько. Щоб дітки не панікували.

І от після всього цього в мене є останній пункт, який я вважаю не менш важливим за павербанк, дощовик і аптечку.

ВІДПОЧИНЬТЕ ПІСЛЯ ЦЬОГО.

Серйозно.

Не треба приїхати після такої дороги, поставити валізу і сказати: «Ну все, тепер працюємо».

Ні.

Ваш організм щойно декілька годин вважав, що ви перебуваєте в небезпеці. Він зробив величезну роботу.

Подякуйте йому.

Поспіть. Поїжте смачненького. Пройдіться. Випийте кави. Хочете купити собі дурнувату заколочку — купіть цю заколочку. Хочете годину лежати й дивитися в стелю — прекрасно.

Відпочинок — це не привілей і не нагорода за те, що ви достатньо настраждалися.

Це обов’язкова робота з відновлення фізичного і психічного ресурсу.

Ми й так уже багато років живемо з навантаженням, яке для нормального людського організму взагалі-то не є нормальним.

Тому бережіть себе.

Готуйтеся до дороги трохи більше, ніж раніше. Допомагайте тим, хто поруч, якщо маєте сили. Слухайте залізничників. Не геройствуйте там, де це небезпечно.

І обов’язково пестуйте себе після.

Бо нам ще дуже довго треба бути живими, сильними і витривалими.

Котики, ви все зможете.

Але дощовик, сухі шкарпетки, гамноступи і павербанк все одно візьміть.

Автор: Саша Рубан
Фото: Mariya Kozakevych

💪🇺🇦

29/08/2026

П’ЯТЬ ОЗНАК НЕБЕЗПЕЧНИХ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЧНИХ СТАНІВ

які означають, що слід звернутися до відділення невідкладної допомоги.

Час від часу людину може нудити, але вона не впевнена, наскільки їй достатньо погано, щоб звернутися до відділення невідкладної допомоги. Що робити в таких випадках?

Багато пацієнтів телефонують до своїх лікарів вночі, щоб пройти обстеження щодо тривожного симптому, і йдуть з однією й тією ж відповіддю: якщо сумніваєтеся, просто йдіть до відділення невідкладної допомоги.

Це рідко та відповідь, яку дехто хоче почути. Якщо вони телефонують замість того, щоб вже їхати, це часто тому, що вони сподіваються почути запевнення, що їм не потрібно їхати до лікарні о 2-й годині ночі.

Проблема полягає в тому, що неможливо остаточно сказати комусь, що «з ним/нею все гаразд», не перевіривши відповідні життєво важливі показники, не провівши фізичний огляд і, можливо, не провівши деякі аналізи.

Натомість більшість людей усвідомлюють, що коли їхній біль оцінюється як 10 з 10, або коли вони бачать, як їхній унітаз наповнюється яскраво-червоною кров’ю, їм потрібна допомога.

Але за роки прийому дзвінків пацієнтів протягом ночі лікарі чують багато симптомів, які одразу викликають тривогу, навіть коли вони не здаються тривожними для людини без медичної освіти.

Хоча це не є індивідуальною медичною порадою, ось кілька попереджувальних ознак – деякі з яких можуть здивувати тим, що вони ймовірно вимагають термінової уваги.

🔴 Біль, що посилюється під час кашлю

Якщо біль у животі посилюється під час кашлю, стрибка або коли машина потрапила у яму, то це може сигналізувати про невідкладний стан, який називається перитонітом.

Пояснимо глибше.

Перитоніт – це запалення серозної оболонки черевної порожнини – простору під грудною кліткою, де органи вміщуються органи черевної порожнини. У цьому просторі відбувається небезпечне запалення, якщо щось лопається – перфорована кишка, апендикс або кіста.

Щоб допомогти поставити діагноз, лікар може призначити дослідження із візуалізацією аби перевірити наявність «відскоку болю» – болю, який посилюється не тоді, коли вони натискають на живіт, а коли вони знімають тиск. Якщо лікар підтвердить у вас перитоніт, це може означати, що вам знадобиться операція. Тож не зволікайте з обстеженням, якщо у вас подібні симптоми.

🔴 Ви перестали пукати

Це серйозне питання. Якщо у вас біль у животі, але у вас немає випорожнень або газів, це може бути ознакою кишкової непрохідності. Вона є невідкладним станом.

Залежно від місця розташування непрохідності, у вас також може виникнути сильне блювання та відчуття, що ви не можете стримати їжу чи рідину, що саме по собі є вагомою причиною звернення до відділення невідкладної допомоги. У деяких випадках кишкової непрохідності люди можуть виявити, що їхня блювота має темно-зелений колір. Це свідчить про те, що жовч, яка зазвичай потрапляє в тонку кишку, насправді рухається назад і вгору.

🔴 Лихоманка та пожовтіння шкіри або очей

Біль у животі, особливо локалізований праворуч у животі, що супроводжується лихоманкою, вже є проблемою — це може бути ознакою апендициту або іншої кишкової інфекції. Але вам також слід звернути увагу на цей симптом: пожовтіння шкіри, яке медичні працівники називають жовтяницею, або пожовтіння білків очей. Це може означати, що у вас інфекція жовчних проток.

Інфекції жовчних проток, іноді спричинені закупоркою, є невідкладними станами, на які ми повинні діяти швидко. Ці інфекції мають високий ризик розвитку повноцінного сепсису, коли бактерії потрапляють у кров. Вам може знадобитися спеціальна процедура для очищення та дренування жовчних проток, а також внутрішньовенне введення антибіотиків.

🔴 Чорний та блискучий стілець, як екран вашого вимкненого смартфону

Коли ми думаємо про кров, ми уявляємо собі блискучий та червоний колір, але це не завжди так. Чорний стілець також може бути ознакою крові.

Коли кров змішується з нашою шлунковою кислотою, вона може стати чорною та дьогтеподібною. І ні, це справді дуже темно-коричневий стілець, чи не так? Лікарі зазвичай запитують своїх пацієнтів, чи він чорний, як колір екранів їхніх смартфонів (і якщо вас блює, ця суміш кислоти та крові може виглядати як кавова гуща). Якщо це описує те, що ви бачите, вам може знадобитися екстрена процедура, яка називається езофагогастродуоденоскопією, або ЕГДС, щоб знайти та лікувати джерело кровотечі.

Однак, кал дивного кольору за відсутності інших симптомів не завжди є невідкладною медичною допомогою. Прийом таблеток заліза або ліків, таких як препарати вісмута (Віс-Нол, Де-Нол), може спричинити чорний стілець, а штучні барвники та продукти, такі як буряк, також можуть спричинити незвичайні кольори, про які не варто турбуватися.

🔴 Запаморочення або відчуття непритомності

Щоразу, коли у вас з'являється біль у животі у супроводі запаморочення, це невідкладний стан, поки не буде доведено протилежне. Це тому, що це може бути ознакою внутрішньої кровотечі, що призводить до низького кров'яного тиску.

Іноді причиною кровотечі є стан, який також зумовлює біль, наприклад, виразка шлунка. В інших випадках біль відсутній. Наприклад, при дивертикулярній кровотечі, коли яскраво-червона кров к досить великій кількост потрапляє в унітаз. Це трапляється, коли судина в невеликій кишені товстої кишки, яка називається дивертикулами, лопається.

Ще одним небезпечним винятком, який не проявляється появою крові в унітазі, є розрив аневризми черевної аорти. Це небезпечний для життя невідкладний стан, коли головна артерія кровопостачання вашого тіла розривається всередині черевної порожнини. Люди часто відчувають раптовий сильний біль у животі, спині та навіть ногах, який може швидко призвести до шоку, якщо втрачено достатньо крові.

Більшість людей не знають, що необхідно обстежувати на наявність аневризм черевної аорти всіх чоловіків віком від 65 до 75 років, які коли-небудь курили цигарки (принаймні 100 шт. протягом свого життя). Хоча деякі люди, які мають такі аневризми, можуть помітити пульсуючу масу в животі, ці аневризми часто є абсолютно безсимптомними протягом багатьох років — доки не лопнуть. Ось чому кожен, хто раптово відчуває запаморочення та біль у животі — навіть не бачачи крові в унітазі — повинен швидко звернутися за допомогою.

Скринінг включає одноразове швидке амбулаторне ультразвукове дослідження, щоб перевірити наявність аневризми, і залежно від її розміру та зростання, ми можемо запропонувати операцію для її усунення, перш ніж це стане невідкладною ситуацією. Зазвичай ми проводимо скринінг лише один раз у житті людини, але якщо аневризму виявлять, ваш лікар може провести повторні контрольні ультразвукові дослідження в майбутньому.

27/08/2026

Препарати GLP-1 під пильною увагою: наскільки реальні ризики?

Medscape News Europe
GLP-1 Drugs Under Scrutiny: How Real Are the Risks?
Paolo Spriano, MD
DISCLOSURES April 06, 2026

Цю статтю було перекладено з Univadis Italy, що входить до мережі Medscape Professional Network

Щоб дізнатися більше про фактори ризику, перейдіть за посиланням: https://mdsc.pe/4xXwChq

Агоністи рецепторів GLP-1 (РА) є визнаними методами лікування для контролю глікемії при діабеті 2 типу (ЦД2) та для зниження ваги, при цьому все більше доказів підтверджують ширші кардіометаболічні переваги. Їхнє розширення використання вимагає ретельної оцінки ефективності, переносимості та безпеки для різних груп населення, зокрема тому, що побічні ефекти та частота припинення прийому препарату залишаються клінічно значущими міркуваннями.

Ожиріння визнано хронічним захворюванням та центральним компонентом кардіометаболічного спектру. Докази підтверджують клінічні переваги РА GLP-1 для контролю ваги та покращення профілів серцево-судинного та метаболічного ризику. Тому терапевтична роль цього класу препаратів виходить за рамки контролю глікемії та зниження ваги. Хоча ці агенти були розроблені для імітації периферичної активності GLP-1, їхній вплив на зниження ваги значною мірою залежить від зниження споживання енергії, опосередкованого через шляхи центральної нервової системи.

РА GLP-1 мають протизапальну дію на різні системи органів, включаючи легені, серцево-судинну систему, печінку, кишечник, нирки, суглоби та центральну нервову систему. Доклінічні та клінічні дані підтверджують цей вплив на серцево-судинну систему, печінку, нирки та суглоби. Нейропротекторні механізми включають зниження агрегації білків, посилення аутофагії, покращення функції мітохондрій, пригнічення нейрозапалення та збереження цілісності синаптичних зв'язків. Епідеміологічні аналізи свідчать про зниження частоти виникнення деменції, хвороби Паркінсона та розсіяного склерозу серед тих, хто довго приймає препарат. Однак протизапальні ефекти в центральній нервовій системі, легенях та кишечнику залишаються не до кінця визначеними та потребують подальшого вивчення, особливо в контексті безпеки та переносимості.

Терапевтична переносимість

Систематичний огляд 39 рандомізованих контрольованих досліджень продемонстрував класовий ефект зі збільшенням ризику нудоти, блювання, діареї та запору порівняно з плацебо у осіб без діабету. Побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту часто призводили до припинення лікування як у клінічних випробуваннях, так і в реальних умовах. Частота припинення лікування становила 6,5% серед осіб, які отримували антагоністи ГПП-1, порівняно з 3,6% тих, хто отримував плацебо. Нудота була найпоширенішою причиною припинення, далі йшли блювання та діарея. Ризики запору, дискомфорту в животі та болю були нижчими. Повільніше та гнучкіше титрування дози покращило дотримання режиму лікування та зменшило побічні ефекти без шкоди для ефективності, хоча оптимальні стратегії титрування потребують подальшого вивчення.

Ключові моменти статті

Терапія РА GLP-1 покращує глікемію, вагу, серцево-судинний/метаболічний ризик; переваги виходять за рамки діабету.

Поширені побічні ефекти: нудота, блювання, діарея, запор; припинення прийому 6,5% проти 3,6% плацебо.

Затримка шлункового вмісту ↑ (56% проти 19%); аспіраційна пневмонія не ↑; лікування в період процедури індивідуалізовано.

Ризик жовчнокам'яної хвороби ↑ (ВР 1,46); немає чіткого ↑ холециститу, холангіту або панкреатиту.

У РКД немає сигналів про рак щитовидної залози, депресію, суїцид, психоз або події зорового нерва/зору у дорослих.

Які стратегії титрування РА GLP-1 зменшують припинення прийому препарату з боку шлунково-кишкового тракту?

Як слід проводити скринінг затримки шлункового вмісту перед ендоскопією?

Які механізми пов'язують РА GLP-1 з ризиком жовчнокам'яної хвороби?

Оцінка симптомів шлунково-кишкового тракту

У більшості досліджень оцінювалися симптоми шляхом самостійного повідомлення учасників. Хоча цей підхід практичний, він має обмеження. Майбутні дослідження повинні включати валідовані інструменти для оцінки тяжкості симптомів верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.

Моторика шлунково-кишкового тракту

Частота затримки шлункового вмісту становила 56% у осіб, які отримували антагоністи рецепторів ГПП-1, порівняно з 19% у тих, хто не отримував ці препарати. Хоча дослідження повідомляли про підвищений ризик затримки шлункового вмісту, що призводить до передчасного припинення ендоскопії, підвищеного ризику аспіраційної пневмонії не виявлено. Ці результати вказують на чіткий зв'язок між терапією антагоністами ГПП-1 та ризиком затримки вмісту шлунка без доказів підвищеного ризику аспірації.

Це спостереження спонукало до розгляду питання про те, чи слід модифікувати або припинити терапію антагоністами ГПП-1 перед процедурами, пов'язаними з ризиком аспірації. Поточні рекомендації багатьох товариств рекомендують індивідуалізований підхід.

Основні механізми

Побічні ефекти шлунково-кишкового тракту, пов'язані з антагоністами ГПП-1, відображають змінену функцію шлунково-кишкового тракту. Активація рецепторів ГПП-1 уповільнює спорожнення шлунка та пригнічує моторику тонкого кишечника. Крім того, пряма взаємодія з рецепторами в таких ділянках стовбура мозку, як area postrema та nucleus of solitary tract, може сприяти нудоті через активацію хіміочутливої зони.

Біліарні ускладнення

Систематичний огляд 55 подвійних сліпих рандомізованих контрольованих досліджень показав, що лікування антагоністами ГПП-1 було пов'язане з підвищеним ризиком жовчнокам'яної хвороби порівняно з плацебо (коефіцієнт ризику 1,46), але без підвищеного ризику холециститу, холангіту або панкреатиту. Ретроспективні аналізи свідчать про те, що ранні побоювання щодо зв'язку антагоністів ГПП-1 з гострим панкреатитом залежали від застосованих діагностичних критеріїв. Ці критерії вимагають наявності двох із трьох ознак: сильний біль у верхній частині живота, що іррадіює в спину, підвищений рівень амілази або ліпази та характерні знахідки візуалізації. Відомо, що лікування антагоністами ГПП-1 викликає абдомінальні симптоми у багатьох пацієнтів, а також може призвести до підвищеного рівня амілази або ліпази, що не передбачає клінічного гострого панкреатиту.

Цей контекст допомагає пояснити, як могла статися неправильна класифікація, та підтверджує наявність упередженості звітності в базах даних про побічні ефекти, особливо коли виникає серйозний сигнал безпеки. Результати підкреслюють необхідність проведення надійних досліджень фармаконагляду при оцінці підозрюваних побічних ефектів, пов'язаних з новими методами лікування.

Рак щитовидної залози

Була висунута гіпотеза про підвищений ризик розвитку медулярної карциноми щитовидної залози при застосуванні GLP-1 RA у схильних осіб, хоча цей сигнал не був встановлений у здорових популяціях.

Аналіз 93 досліджень 2-ї та 3-ї фази ліраглутиду та семаглутиду, підтверджений даними постмаркетингового спостереження, не виявив зв'язку між застосуванням GLP-1 RA та ризиком розвитку раку щитовидної залози у дорослих. Однак особистий або сімейний анамнез медулярної карциноми щитовидної залози або множинної ендокринної неоплазії 2 типу залишається протипоказанням до терапії GLP-1 RA.

Ретинопатія та інші проблеми із зором

Підшкірний семаглутид був пов'язаний з більшою кількістю ускладнень ретинопатії у дослідженні серцево-судинних наслідків SUSTAIN-6. Ретроспективний огляд показує, що це може відображати більше зниження рівня глюкози в плазмі та A1c, досягнуте при застосуванні семаглутиду порівняно зі стандартною терапією. Поточні дослідження оцінюють його вплив на прогресування ретинопатії.

Неартеріїтна передня ішемічна оптична нейропатія - це раптова, безболісна причина втрати зору, яка виникає переважно у осіб з цукровим діабетом 2 типу. Це є результатом гіпоперфузії задніх циліарних артерій, що постачають диск зорового нерва, що призводить до ішемічного пошкодження та набряку диска зорового нерва. Ризик зростає з віком та супутніми судинними захворюваннями, включаючи гіпертензію, цукровий діабет 2 типу, гіперліпідемію, обструктивне апное сну та аномалії диска зорового нерва. Повідомлення про зв'язки з антагоністами рецепторів альфа-стероїдів (ГПП-1) базуються на ретроспективних даних, які не встановлюють причинно-наслідковий зв'язок та схильні до змішування результатів.

Зв'язок може відображати основні фактори ризику, а не вплив препаратів. Мета-аналіз 20 рандомізованих контрольованих досліджень не виявив зв'язку між використанням ГПП-1 антагоністами та ризиком подій, пов'язаних із зоровим нервом або зором.

Депресія та психіатричні розлади

Систематичний огляд 80 рандомізованих клінічних досліджень не виявив зв'язку між використанням ГПП-1 антагоністами та великою депресією, самогубством або психозом. Лікування ГПП-1 антагоністами також було пов'язане з кращою якістю життя, пов'язаною з психічним здоров'ям.

Вплив на певні групи населення

Молодші особи

Мета-аналіз п'яти досліджень у молодших осіб з ЦД 2 типу показав вищі показники побічних ефектів при застосуванні ГПП-1 антагоністів, але низькі показники припинення лікування.

Вагітність

У дослідженнях на тваринах вплив GLP-1 RA був пов'язаний зі зниженням росту плода, затримкою осифікації скелета та меншим збільшенням ваги та споживанням їжі матір'ю. Не рекомендується використовувати препарат під час вагітності або планування вагітності.

Тяжка ниркова недостатність

Побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту частіше зустрічаються у людей з тяжкою нирковою недостатністю, і використання GLP-1 RA слід індивідуалізувати після зважування ризиків та переваг.

Літні люди

Частота припинення прийому GLP-1 RA є високою у цій популяції. Через 24 місяці 68,2% осіб молодше 65 років припинили терапію, цей показник зростає до 75,3% у осіб віком 65-74 роки та 82,6% у осіб віком 75 років і старше. Причини включають вартість, змінну ефективність, уподобання пацієнтів та побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту.

Повідомлялося про втрату кісткової маси при застосуванні семаглутиду, хоча фізичні вправи можуть зменшити цей ризик. Ці ризики слід збалансувати з користю для серцево-судинної системи, яка зростає з віком.

Зменшення м'язової маси

Втрата ваги при застосуванні GLP-1 RA включає втрату м'язової маси тіла, що викликає занепокоєння щодо саркопенії. Докази, що пов'язують це зі зниженням фізичної функції, залишаються обмеженими. Обережність потрібна у групах підвищеного ризику, включаючи людей похилого віку та людей з низькою фізичною активністю, низьким споживанням білка або швидкою втратою ваги.

Клінічні наслідки для практики. Ключові моменти.

1. Побічні ефекти класу ШКТ поширені; повільне, гнучке титрування покращує стійкість дози.

2. Чіткий зв'язок із затримкою в шлунку; індивідуалізовані періпроцедурні утримання GLP-1.

3. Незначне ↑ жовчнокам'яної хвороби; сигнал панкреатиту слабший, ніж у попередніх звітах.

4. Ризик ретинопатії переважно при швидкому зниженні HbA1c та наявному захворюванні.

5. Втрата ваги включає м'язову масу; моніторинг груп ризику саркопенії.

Підсумок статті зрозумілою для пацієнта мовою. Ключові моменти.

1. Препарати GLP-1: допомога з вагою, цукром, серцем, нирками.

2. Поширені проблеми: нудота, блювання, діарея, запор.

3. Повільне спорожнення шлунка; рідкісні проблеми, пов'язані з препаратами цієї групи.

4. Невеликі ↑ жовчні камені; зв'язок з панкреатитом слабкий.

5. Уникати під час вагітності, раку щитовидної залози/МЕН2; особлива обережність при захворюваннях очей/нирок, у групах підвищеного ризику, включаючи людей похилого віку та людей з низькою фізичною активністю, низьким споживанням білка або швидкою втратою ваги.