Центр гепатології та інфектології / Hepatology and Infectiology Center SSU

23/05/2026

Сьогодні FDA схвалила ін'єкцію Hepcludex (bulevirtide-gmod), перше затверджене FDA лікування хронічної інфекції дельта-вірусу гепатиту (HDV Це схвалення заповнює критичний прорив у догляді за пацієнтами, які до цього часу не мали доступної FDA терапії для лікування цього важкого та небезпечного для життя стану. https://www.fda.gov/news-events/press-announcements/fda-approves-first-treatment-chronic-hepatitis-delta-virus-hdv-infection

Hepcludex отримав визначення проривної терапії та визначення сиріт-лікарських препаратів. Hepcludex також отримав пріоритетний огляд і був затверджений в рамках шляху прискореного затвердження, що відображає нагальність та важливість цієї віхи.

Сьогоднішнє схвалення вирішує критичну потребу людей з хронічною інфекцією HDV і базується на відданості FDA зміцненню здоров'я всіх американців.

Today, the U.S. Food and Drug Administration approved Hepcludex (bulevirtide-gmod) injection to treat chronic hepatitis delta virus (HDV) infection in adults without cirrhosis (advanced liver scarring) or with compensated cirrhosis.

23/05/2026

📣І тур Всеукраїнської ОЛІМПІАДИ з інфекційних хвороб

20 травня 2026 року на базі кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією НН МІ СумДУ, відбулось урочисте відкриття І туру Всеукраїнської студентської олімпіади з інфекційних хвороб🦠

Протягом дня студенти змагались за звання найкращих!

Олімпіада проходила в 3 ЕТАПИ:
🔵тестування;
🔵вирішення клінічних ситуаційних завдань;
🔵робота біля ліжка хворого.

❗️Зустрічайте наших переможців💐

🥇місце
Ганна РЕВЕНКО, МЦ.м-103;
🥈 місце
Тамара ДЕРЕВʼЯНКО, МЦ.м-103;
🥉місце
Валерія БУТЕНКО, МЦ.м-101;
Сергій ДЕНИСЕНКО, МЦ.м-103;
Олександр ПОЛОЖІЙ, МЦ.м-104.

🔵Кожен УЧАСНИК отримав приємний бонус — додаткові бали до рейтингу!

Бажаємо Вам успіхів у навчанні та подальшій професійній діяльності!

08/05/2026

Hantavirus: нова загроза чи відлуння пандемічного страху?

🦠 Після COVID-19 будь-яка новина про «міжлюдську передачу» вірусів автоматично стає інформаційним тригером.

Саме тому останні повідомлення WHO щодо Andes hantavirus та випадків, пов’язаних із круїзним судном, знову привернули увагу до hantavirus infections — групи інфекцій, які десятиліттями вважалися переважно локальною проблемою окремих регіонів світу.

Але тут важливо одразу відділити наукові дані від інформаційного шуму.

Hantavirus — це не «новий COVID».

Проте один виняток у цій історії справді існує.

🔬 Що таке hantavirus?

Hantavirus — це група зоонозних вірусів, основним резервуаром яких є гризуни.

Людина зазвичай інфікується через:

• інгаляцію контамінованого пилу;

• аерозолі з екскрементів гризунів;

• рідше — укуси або прямий контакт.

Класично hantavirus асоціюються з двома клінічними синдромами:

1️⃣ Геморагічна гарячка з нирковим синдромом (HFRS — hemorrhagic fever with renal syndrome)

Переважає в Європі та Азії.

2️⃣ Hantavirus pulmonary syndrome (HPS) або hantavirus cardiopulmonary syndrome (HCPS)

Характерний для Північної та Південної Америки та може супроводжуватися тяжкою дихальною недостатністю й високою летальністю.

📌 Основні шляхи передачі hantavirus від гризунів до людини — див. рис. 1.

📌 Більшість hantavirus НЕ передаються між людьми

Це ключова теза, яку зараз часто гублять у заголовках.

Для більшості hantavirus підтверджено лише зоонозну передачу — від гризунів до людини.

Саме тому десятиліттями ці інфекції розглядалися як:

• природно-осередкові;

• географічно обмежені;

• епідеміологічно відносно контрольовані.

Але Andes virus став винятком.

⚠️ Чому Andes virus викликає окрему увагу?

Andes hantavirus, який циркулює переважно в Чилі та Аргентині, — практично єдиний hantavirus, для якого накопичені переконливі докази передачі від людини до людини.

Йдеться не лише про епідеміологічні спостереження.

У низці досліджень, включаючи molecular sequencing під час спалахів в Аргентині, були показані кластери випадків із високою генетичною подібністю вірусу, що підтримує гіпотезу міжлюдської передачі (див. рис. 2).

📌 Водночас важливо:

це не механізм передачі SARS-CoV-2.

Наявні дані свідчать, що передача Andes virus:

• потребує тісного контакту;

• найчастіше описується серед household contacts;

• є відносно рідкісною;

• не демонструє високої стабільності поширення;

• не має доказів масового airborne transmission.

Саме тому нині наукова дискусія йде не навколо «нової пандемії», а навколо:

• раннього виявлення;

• епіднагляду (surveillance);

• комунікації ризиків;

• готовності систем охорони здоров’я до emerging zoonoses.

🚢 Чому нинішній спалах привернув увагу WHO?

Причина — не лише сам вірус.

Круїзні судна, глобальний туризм, міжнародна мобільність та delayed diagnosis створюють умови, у яких навіть рідкісні zoonotic infections можуть швидко ставати міжнародною проблемою.

COVID-19 суттєво змінив і саму оптику оцінки ризиків.

Те, що раніше могло залишитися «локальним спалахом», тепер автоматично потрапляє у глобальний інформаційний простір.

🌎 Географія Andes virus та описаних кластерів передачі — див. рис. 3.

🧪 Ще одна проблема — обмежені можливості тестування

Для hantavirus infections характерні:

• неспецифічний початок;

• overlap із іншими febrile illnesses;

• складність ранньої діагностики;

• обмежена доступність тестування в багатьох країнах.

У частини пацієнтів клінічна картина на старті може нагадувати:

• influenza-like illness;

• atypical pneumonia;

• leptospirosis;

• dengue;

• інші viral hemorrhagic syndromes.

Водночас специфічної противірусної терапії з доведеною ефективністю наразі практично не існує, а лікування переважно залишається підтримуючим.

Саме тому WHO та автори сучасних оглядів окремо наголошують на потребі:

• ширшого епіднагляду;

• доступнішої лабораторної діагностики;

• розвитку antiviral therapies.

🌍 Чому це важливо сьогодні?

Історія hantavirus добре показує, як змінюється сучасна інфектологія.

Climate change, урбанізація, зміни екосистем, міграція гризунів і глобальна мобільність поступово стирають межу між «екзотичними» та «локальними» інфекціями.

І проблема тут не лише у самому вірусі.

Після COVID світ опинився між двома крайнощами:

• alarmism;

• недооцінка ризиків.

Будь-яка emerging infection тепер або миттєво стає «новою пандемією», або навпаки — сприймається як черговий медійний шум.

Але реальна епідеміологія майже завжди складніша за заголовки.

💬 Коментар редакції

Hantavirus — хороший приклад того, чому сучасна медицина потребує не лише surveillance systems, а й зрілої risk communication.

Не кожен zoonotic outbreak стане пандемією.

Але COVID також показав, що ігнорування «локальних» інфекцій може дорого коштувати.

Іноді найважливішою навичкою для системи охорони здоров’я стає не здатність прогнозувати катастрофу, а здатність відрізнити реальний ризик від інформаційного шуму.

❓ Питання до спільноти

• Чи достатньо сучасні системи епіднагляду готові до emerging zoonoses після COVID-19?

• І ще одне важливе питання для клініцистів: скільки «атипових пневмоній» або febrile illnesses у реальній практиці взагалі потрапляють у диференційну діагностику hantavirus infections?

📚 Першоджерела

Evidence for Human-to-Human Transmission of Hantavirus: A Systematic Review

Viruses. 2022;14(10):2287.

DOI: 10.3390/v14102287

https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC9574657/⁠

Person-to-Person Transmission of Andes Virus in Argentina

Emerging Infectious Diseases. 2020;26(4):756–759.

DOI: 10.3201/eid2604.191364

https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7101103/⁠

Human hantavirus infections: epidemiology, clinical course, pathogenesis and treatment

Swiss Medical Weekly. 2014;144:w13937.

DOI: 10.4414/smw.2014.13937

https://smw.ch/index.php/smw/article/view/1844⁠

WHO Disease Outbreak News: Andes hantavirus cluster associated with cruise travel

https://www.who.int/emergencies/disease-outbreak-news/item/2026-DON599⁠

📲 Telegram: https://t.me/reproduct_endo⁠

📘 FB-група журналу: https://www.facebook.com/groups/reproductendo/⁠

#РепродуктивнаЕндокринологія #Інфектологія #ДоказоваМедицина

06/04/2026

Читаємо статтю
https://eumj.med.sumdu.edu.ua/index.php/journal/article/view/1030/509?fbclid=IwdGRjcARAOGtleHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZAo2NjI4NTY4Mzc5AAEe2MKX3eF7gU-7eo_7y1AhPrpyfdUfmzrBw_cTVCsv-Vc_jCXLopKtd6JH8F4_aem_bYXw3y-v8_rvbm-w-MpYDg

27/11/2025

27/11/2025

👉PrEP (доконтактна профілактика ВІЛ) — це медичні препарати, які допомагають запобігти інфікуванню ВІЛ до контакту з вірусом.
👉 з 2019 р - таблетки щоденно або по вимозі 2+1+1
☝️А тепер нова ефективна форма профілактики — ін’єкційний ПрЕП (каботегравір).
👆Це сучасний і надійний метод захисту, який забезпечує довготривалу профілактику інфікування ВІЛ-інфекції.
💉 Ваш захист від ВІЛ, тепер у зручній формі ін’єкції!
Це медичний препарат вводить лише медпрацівник у закладі охорони здоров’я 🏥
Одна інʼєкція— раз на два місяці, і ти під надійним захистом 💪
🌈 Подбай про себе — дізнайся більше про PrEP у нашому закладі!
📍 Звертайся на консультацію
Університетська Клініка

27/11/2025

Вірусні гепатити 👨‍⚕️
👥 Кожній людині хоча б раз у житті рекомендовано пройти скринінгове обстеження на вірусні гепатити В (ВГВ) і С (ВГС).
Тим, хто у зоні ризику інфікування, рекомендовано проходити тестування на маркери вірусних гепатитів В і С щорічно.
Кому: 🔺 людям з підвищеним ризиком інфікування через спосіб життя та поведінку: споживачі наркотиків ін’єкційно або інтраназально (вдихаючи через ніс), чоловіки, які мають с**с із чоловіками, працівники та працівниці комерційного с**су;
🔺 тим, хто має побутові або статеві контакти з людьми зі встановленим діагнозом ВГС і ВГВ;
🔺 тим, хто робив татуювання або пірсинг;
🔺 особам, які отримували косметичні/косметологічні послуги, за яких можливе порушення цілісності шкіри: манікюр, педикюр, ін’єкції тощо;
🔺 тим, хто перебуває чи перебував у місцях попереднього ув’язнення чи установах відбування покарань;
🔺 тим, для кого існує ризик інфікуватися під час виконання службових обов’язків: медичні працівники, працівники служб надзвичайних ситуацій, працівники правоохоронних органів та силових структур;
🔺 тим, хто проходив медичні втручання, пов’язані з ризиком контакту з кров’ю: переливання чи донація крові, гемодіаліз, хірургічні чи стоматологічні маніпуляції;
🔺 люди з хронічними станами: із симптомами або лабораторними ознаками ураження печінки, такими як цироз, гепатоцелюлярна карцинома, підвищені показники печінкових проб; зі змінами органів черевної порожнини, що свідчать про патологію печінки; з ВІЛ-інфекцією.
🩸 Людям з ВГВ рекомендовано тестуватись на маркери ВГС, а тим, хто має діагноз ВГС, — на маркери ВГВ, бо ці віруси мають спільні шляхи передачі.
❓ Як і де пройти тестування: у сімейного лікаря або Університетська клініка СумДУ
Україна, м.Суми, вул. Академічна, 9
Запис на прийом
+38(099) 363 01 71
+38(097) 645 69 46
Час роботи
Пн - Пт: 8:00 - 20:00 Реєстратура: 8:00 - 16:30

You can view and join right away.

11/11/2025

КОНТАКТИ Університетська клініка СумДУ
Україна, м.Суми, вул. Академічна, 9
Запис на прийом
+38(099) 363 01 71
+38(097) 645 69 46
Час роботи
Пн - Пт: 8:00 - 20:00 Реєстратура: 8:00 - 16:30

29/05/2025

https://www.facebook.com/share/p/19Cyry8e2A/

Бюро ВООЗ в Україні анонсує запуск нового онлайн-курсу “Використання моніторингу та оцінки для розвитку системи надання первинної медичної допомоги” на платформі Академії НСЗУ Національна служба здоров'я України

🔗Посилання на курс: https://academy.nszu.gov.ua/course/view.php?id=267

Первинна медична допомога — основа системи охорони здоров’я. Її якість, доступність та ефективність значною мірою залежать від того, як ми збираємо, аналізуємо та використовуємо дані.

Новий курс, створений за підтримки Бюро ВООЗ в Україні - для всіх хто працює у системі (або з системою) первинної медичної допомоги (ПМД).

Під час проходження курсу ви дізнаєтесь про:
✅Принципи моніторингу та оцінки, моніторингову рамку, досвід впровадження моніторингу у ПМД у світі.
✅Моніторинг ПМД в Україні: від передумов до поточної ситуації.
✅Індикатори ПМД та приклади їх практичного застосування
✅Як ефективно комунікувати результати моніторингу.
✅Розробку планів та програм, базуючись на результатах моніторингу.
✅Важливість якості даних.

Кому буде корисний цей курс?
🔹 Лікарям ПМД (сімейним лікарям, терапевтам, педіатрам), медсестрам та медбратам
🔹 Керівникам медичних закладів
🔹 Представникам департаментів та управлінь охорони здоров’я міських та обласних державних адміністрацій.
🔹 Фахівцям НСЗУ та МОЗ

Курс складається з 6 навчальних модулів та допоможе всім зацікавленим учасникам покращити якість і доступність медичних послуг, підвищити ефективність управління ресурсами та ухвалювати рішення на основі даних.

Після завершення курсу та успішного проходження тестування усі учасники отримають сертифікат БПР, який дорівнює 8 балам БПР.

Цей навчальний курс розроблено експертами Бюро ВООЗ в Україні за фінансової підтримки Швейцарії.

Jarno Habicht WHO Regional Office for Europe НСЗУ Національна служба здоров'я України Міністерство охорони здоров'я України Embassy of Switzerland in Ukraine / Посольство Швейцарії в Україні