dmitrii.shavkun

Call Directions Website Contact the business

dmitrii.shavkun Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from dmitrii.shavkun, Zhytomyr.

Эксперт по зависимостям и семейной психотерапии. Работаю с внутренней идентичностью, выбором себя, сексуальностью и энергией жизни - для взрослых, которые готовы меняться.

Я так відчуваю що… Світ тріснув навпіл. І найглибша тріщина проходить через Україну. Через людей. Через долі, які більше...
14/08/2026

Я так відчуваю що… Світ тріснув навпіл. І найглибша тріщина проходить через Україну. Через людей. Через долі, які більше нікому не потрібні, окрім них самих. Тут не новини, тут життя, розірване на частини. Міста вигорають, села зникають, а люди вчаться жити під звуками війни… Українців стирають повільно, системно; пам’ять, домівки, майбутнє… Українських чоловіків виривають із життя і кидають туди, де шанс це випадковість. Де рішення приймають за них, де закон, це йти, навіть якщо не повернешся. Де вони стають не людьми, а ресурсом. Я так відчуваю … Ця земля стала полігоном. Тут випробовують зброю, тактику, межі людського. І щодня перевіряють, скільки ще витримає людина, перш ніж зламається. Наче експеримент… Зараз ціна життя майже нуль. Сьогодні надто швидко вчаться прощатися… обіцянки, ЕС, НАТО, демократичні цінності, пусті слова…
І чим довше це триває, - тим ясніше; це вже не просто війна, Це знищення - Людей, Країни, самого права ЖИТИ.
Я так відчуваю…
Але мені цікаво, що відчуваєте ви. Бо за цифрами, фронтами, новинами й політичними рішеннями завжди залишається людина. І питання не тільки в тому, чи вистоїть країна. Питання в тому чи вистоїмо ми самі, коли ненормальне стає нормою? Як не втратити в собі людину ?
З теплом і надією Д.Ш ❤️

Адаптація чи знецінення? Де межа..? Є травма переїзду - втрата дому, звичного світу, статусу, мови, опор… Але є й те, пр...
06/08/2026

Адаптація чи знецінення?
Де межа..?
Є травма переїзду - втрата дому, звичного світу, статусу, мови, опор… Але є й те, про що говорять рідше - вторинна травматизація в процесі адаптації.
Коли людина приїжджає до нової країни, її особистість уже сформована; у неї є освіта, досвід, професійна ідентичність, соціальний статус. (І це не чистий аркуш.)
Але система часто дивиться інакше.
Вона ніби «обнуляє» людину, зводячи її до ролі мігранта, якому потрібно «почати з нуля». Під один шаблон, на нижчий рівень.
З меншими можливостями, гіршими умовами, нижчою оплатою праці…і т д
І саме в цьому місці відбувається тонке, але глибоке знецінення.(Не пряме)
Коли твій попередній досвід ніби перестає враховуватися. Коли тобі пропонують жити нижче того рівня, який відповідає твоїй реальній організації особистості.
Це накладається на вже наявний біль; втрати, розрив зв’язків, відчуття чужості, необхідність заново збирати себе…
І тоді адаптація перетворюється не просто на процес інтеграції, а на боротьбу за збереження власної гідності та ідентичності.
* * *
Важливо про це говорити….
Тому що за «успішною інтеграцією» часто стоїть невидима ціна — внутрішнє стискання, відмова від частини себе або тривалий шлях повернення до себе справжнього.
Найбільший ризик адаптації - не втратити країну, мову чи звичний спосіб життя.
Найбільший ризик - непомітно втратити відчуття власної цінності.
Тому шлях мігранта - це не тільки шлях до нової країни. Це шлях назад до себе. До людини, яка була, є і залишається більшою за свій статус, документи чи обставини.

З теплом і надією @Дмитрий Шавкун ❤️

#психолог
#роздумитерапевта
#еміграція
#адаптація
#криза
#україна
#українці

26/07/2026

Иногда человек устаёт не от самой жизни, а от попытки удержать всё под контролем.
Мы носим на себе чужие судьбы, чужие ожидания, переживаем за то, что не можем изменить….

Взросление начинается не тогда, когда ты можешь всё контролировать.
А тогда, когда ты принимаешь - многое тебе НЕ подвластно.
И вместо войны с миром возвращаешься к СЕБЕ.
С теплом Д. Ш ❤️

#психолог
#гештальттерапевт
#эмоции
#осознование
#здоровье
#жизнь
#мирвнутри

21/07/2026

Эфир по пятницам https://www.instagram.com/dmitrii.shavkun

#психолог
#семейныйпсихолог
#отношения
#гештальттерапевт
#отношениямужчинаиженщина

15/07/2026

Я тут иногда напоминаю, что жить можно чуть легче.😉
С теплом Д.Ш 🤍

#психолог
#гештальттерапевт
#жизньвмоменте
#здоровье
#осознование
#эмоции

Я тут інколи нагадую, що жити можна трохи легше… 7 фактів про потреби (через призму гештальт-терапії)1️⃣ Потреба завжди ...
08/07/2026

Я тут інколи нагадую, що жити можна трохи легше…

7 фактів про потреби (через призму гештальт-терапії)

1️⃣ Потреба завжди реальна - навіть якщо спосіб її задоволення руйнує
Людина ніколи не «просто так» щось робить. За будь-якою дією стоїть потреба; у спокої, радості, близькості, сенсі. Проблема не в потребі - проблема в тому, як ми намагаємось її закрити.

2️⃣ Якщо потреба не усвідомлена - вона керує життям з тіні…
Те, що ми не помічаємо, не зникає. Воно проявляється у звичках, залежностях, повторюваних сценаріях. Неусвідомлена потреба завжди шукає вихід, навіть якщо це боляче.

3️⃣ Замість контакту з собою людина часто обирає «знеболення»…
Коли всередині напруга, біль або порожнеча - простіше їх заглушити, ніж витримати. Але будь-яке «знеболення» одночасно притуплює і живість. Разом із болем зникає і радість.

4️⃣ Порушений контакт це спотворене задоволення потреби…
У гештальті важливий контакт; із собою, тілом, іншими. Коли контакт порушений, людина ніби намагається напитися солоною водою - наче п’є, але спрага тільки зростає.

5️⃣ Чим далі від себе - тим складніше зрозуміти, чого хочеться насправді
Коли людина довго ігнорує свої відчуття, вона втрачає орієнтацію. «Чого я хочу?» стає складним питанням. Замість цього з’являється автоматизм і повторення.

6️⃣ Потреба не зникає, якщо її ігнорувати- вона накопичується…
Незадоволені потреби не розчиняються. Вони накопичуються в тілі, в емоціях, у поведінці. І рано чи пізно прориваються, іноді різко і руйнівно.
****
Рішення — не в боротьбі з собою, а в поверненні до себе
Справжня зміна починається не з контролю, а з уваги. Коли ми вчимося помічати себе; свої відчуття, емоції, потреби і тоді з’являється ВИБІР. А там, де є вибір, з’являється свобода.
З теплом Я)
@Дмитрий Шавкун ❤️

Любов, яка Не рятує…⛔️Співзалежність у гештальт-підході це про порушення контакту. Коли «я» розчиняється в «іншому». Кол...
03/05/2026

Любов, яка Не рятує…⛔️

Співзалежність у гештальт-підході це про порушення контакту. Коли «я» розчиняється в «іншому». Коли ти вже не відчуваєш себе, бо весь у ньому в його станах, зриві, болю, обіцянках. Ти ніби живеш його життям, втрачаючи своє.
Ти даєш, рятуєш, пояснюєш, контролюєш і в цьому місці втрачаєш контакт із власними потребами, злістю, страхом, втомою. І замість живого стосунку - виникає злиття, де немає двох, є лише нескінченний процес «рятування».
Співзалежність це не про любов. Це про неможливість витримати межу. Про страх зустрітися з реальністю - його/ її вибору і своєї безсилості це змінити.
Жорстка любов у гештальті це відновлення межі контакту. Це коли «я», знову стає окремим від «ти». Коли ти повертаєш собі себе - свої почуття, своє тіло, своє право обирати…
Це здатність сказати - «Я бачу тебе, я відчуваю до тебе. І водночас я не буду жити твоє життя замість тебе»…
Це місце, де ти перестаєш підтримувати ілюзію, що можеш «врятувати». І визнаєш реальність - кожен несе відповідальність за свій вибір. Це боляче. Це викликає тривогу, провину, страх втрати.
Але саме тут з’являється справжній контакт без рятування, без контролю, без злиття.
Жорстка любов (сказати - НІ ) це ти витримуєш дистанцію і не зраджуєш себе. Коли залишаєшся поруч, але не втрачаєш себе в іншому. Коли дозволяєш іншому зустрітися з наслідками і не перекриваєш цей досвід своєю турботою.

Любов це не злиття. Це зустріч двох окремих людей. І іноді найглибша форма любові це залишитися в контакті, але не втручатися.

І саме в цій точці у людини з’являється шанс вперше по-справжньому зустрітися із собою.

Професійна допомога людям із залежностями та їхнім близьким.

https://detox-psychology.com.ua/

@Дмитрий Шавкун

Если вы про меня забыли - то так вам и надо.@Дмитрий Шавкун
11/04/2026

Если вы про меня забыли - то так вам и надо.

@Дмитрий Шавкун

Одичал…Почему сильные не всегда под­силивают?Я в последнее время замечаю и думаю об одной вещи… И она не отпускает.Скоре...
07/04/2026

Одичал…
Почему сильные не всегда под­силивают?

Я в последнее время замечаю и думаю об одной вещи… И она не отпускает.
Скорее я ловлю себя на исследовании этой темы, чем на поиске однозначного ответа.
Почему те, на кого мы смотрим как на опору - ведущие тренеры, ведущие 2–3 ступеней, авторитетные старшие коллеги - так редко рекомендуют тех, кто только растёт рядом?
Особенно в соцсетях…
Или, возможно, я просто не всегда это замечаю или вижу.
И ловлю себя на мысли - в чём дело?
И больше что именно меня в этом задевает?
Возможно, это про тот тонкий внутренний страх конкуренции, который сложно признать даже самому себе…
Когда рядом появляется кто-то живой, талантливый - и это не только радость, а ещё и лёгкая тревога. И я не исключаю, что это знакомо и мне ))
Возможно, это про ощущение хрупкости своего места…?
Будто авторитет - это что-то, что можно потерять, если поделиться вниманием.
А возможно - это лишь одна из интерпретаций, которую я сейчас исследую…?
И где-то рядом есть и моё дефицитное ощущение…
Будто всего не хватит на всех, ни клиентов, ни признания, ни пространства… брєд же?)
И тут я больше смотрю на себя, чем на других.
А ещё я думаю про осторожность.
Про то, что рекомендация - это часть ответственности и Профессиональной Этики…
И тут действительно важно чувствовать, достаточно ли человек устойчив, чтобы его имя прозвучало рядом с твоим…
(Конечно, это могут быть и мои проективные ляпы … Но интересно же…))
И, возможно, у каждого здесь свои критерии и внутренние опоры.
Также мне понятно моё желание опираться на себя и не раздавать доверие направо и налево.
Я тоже это чувствую.
Но вместе с тем я ловлю в себе другое желание…
Желание Среды, где мы не только держимся каждый за своё, а и можем видеть и подсвечивать друг друга.
И я учусь замечать, где сам могу это делать.
Возможно, это не только мои размышления, а и то, что я действительно вижу в сети / Facebook, Instagram…

Хотя признаю, что мой взгляд тоже ограничен моим опытом.

Потому что я смотрю вокруг - и не вижу, чтобы моих коллег рекомендовали авторитетные ведущие, опытные эксперты нашего сообщества.
Или, возможно, я просто пока не попал в те места, где это уже происходит…
И это что-то во мне задевает…
Не как претензия.
Скорее как вопрос: почему? где? как? и какое место под небом, я сам в этом занимаю?)
И как найти баланс - оставаться в этике и ответственности и при этом не терять человечность и поддержку???
И, возможно, создавать это не ожидая, а начиная с себя)
И тогда это уже не только про Вас…
И не только про Других…
А про то, каким я хочу быть в этом сообществе…
Интересно, как это у вас? Чи легко вам поддерживать и рекомендовать других?
Спасибо.
С теплом, Дмитрий Шавкун

https://detox-psychology.com.ua/

📌 Надо читать…«Никого с**суальность не пугает, ни в 45, ни в 55, ни в 155… женщина / мужчина становится осознанней и с**...
02/04/2026

📌 Надо читать…

«Никого с**суальность не пугает, ни в 45, ни в 55, ни в 155… женщина / мужчина становится осознанней и с**с уходит на дальний план… Теперь в ее / его жизни есть более важные, интересные и глубокие вещи, чем "пиписькины радости"» …
ииии…
Люди путают с**суальность и с**сапильность, с**суальность и с**с, либидо и опять же с**сапильность. Короче, всё в одну кучу.
Давайте попробуем разобраться?

💥Сексуальность - это энергия. Витальность. Желание жить, проявляться, быть активной, живой, настоящей. Это про жизнь в целом. Да, сюда входит и физическое наслаждение, и взаимодействие с другим человеком, но это гораздо шире, чем просто «про это».

🌪️Либидо - в узком смысле психическая энергия, которая разряжается через с**суальное удовлетворение. Проще говоря - сила полового влечения. У всех она разная: у кого-то выше, у кого-то ниже. Хорошо, если в паре оно совпадает. А если нет, увы и ах, могут быть сложности…

Но в более широком смысле либидо (спасибо Фрейду и Юнгу) - это энергия жизни как таковой. В противовес мортидо - энергии смерти, угасания, "дожития".

💋 Сексапильность - это специфичная манера поведения, направленная на привлечение внимания. Здесь в ход идёт и одежда (чулки, каблуки, бельё), и приёмы (облизать губы, томно стрельнуть глазами). У мужчин (уверенность, поведение, стиль одежды- или ее отсутствие)))
Это про то, как мы сигналим окружающим: «Я тут, я интересная, интересный - обрати внимание».

Так вот, о чём это я.

Хотеть жить. Позволять себе жить - не существовать, не тянуть лямку «периода дожития» (как ужасно формулирует наш Пенсионный фонд), а именно ЖИТЬ.

Проявляться, увлекаться, быть любопытной, чувствовать, ошибаться, пробовать новое.

Чёрт возьми, просто БЫТЬ.

Для меня это и есть быть с**суальной/ с**суальным .
И иметь либидо. И неважно, сколько тебе при этом лет, хоть 100!👌

Потому что выбор между энергией жизни и энергией угасания мы делаем каждый день. И он не зависит от возраста.

Так что, девочки / мальчики- чувствуете себя с**суальными? Или уже нет?))

P.S. фоточка 100% моя хорош же, да ?

Спасибо Элина Светлова 🤝

Address

Zhytomyr

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when dmitrii.shavkun posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to dmitrii.shavkun:

Shortcuts

Share